Згідно з офіційними даними Державної фіскальної служби (далі - "ГФС") України, за цей час було отримано 6764 заяв про компроміс від 5119 платників податків (з них 2236 заяв торкалися неузгоджених податкових зобов'язань, що знаходяться в процесі оскарження). Компроміс був досягнутий в 1511 випадку, закрито 170 карних виробництв, бюджет отримав 138,1 млн. грн. (з цих цифр можна припустити, що об'єм ПДВ, що недоплатили, і податку на прибуток склав близько 2,7 млрд. грн.). Частина заяв все ще знаходитися в процесі розгляду.
Підводячи загальні підсумки кампанії, доводитися констатувати, що вона, якщо і не потерпіла повний провал, то, в усякому разі, не придбала тих масштабів, на які розраховували автори ідеї.
Для порівняння: ще на початок 2014 р. тільки в м. Києві було зареєстровано 63 830 платників ПДВ, а зібрано в столиці за 2014 рік було майже 12,59 млрд. грн. ПДВ і 5,36 млрд. грн. податку на прибуток (що складає близько 20% від загальноукраїнських об'ємів).
На підставі цих цифр можна зробити висновок, що кількість платників податків і суми податків, що фігурують в статистиці результатів податкового компромісу, не є дуже істотними в національних масштабах.
Очевидно, дуже багато представників бізнесу (у тому числі і роботи, що активно практикують сумнівні схеми), остереглися користуватися компромісом. І навряд чи варто цьому дивуватися, враховуючи, що експерти відшукали між рядків Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно особливостей уточнення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" від 25 грудня 2014 року N 63 - VIII (далі - "Закон про компроміс") добрий десяток потенційних ризиків, які були активно распиарены в ЗМІ.
Не дивлячись на те, що упродовж 2015 року світло побачило цілий ряд роз'яснень, які були не в приклад лояльнее до платників податків, чим це прийнято в традиціях фіскальної справи (серед них найбільш помітні: лист ГФС України від 23.02.2015 р. № 5996/7/99-99-20-07-03-17 "Проблемних питань відносно застосування податкового компромісу" і лист Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики від 10.03.2015 р. "Про деякі питання застосування податкового компромісу") багато платників податків не визнали процедуру компромісу безпечною і гідною довіри.
Судячи з усього, сумнівність досягнутих результатів усвідомлюють і в парламенті, у зв'язку з чим там були зареєстровані вже два законопроекти, що припускають продовження терміну компромісу і уточнення деяких положень законодавства : № 2593 від 07.04.2015 р. і № 2593-1 від 21.04.2015 р.
Компроміс но-новому
Проаналізувавши положення вказаних законопроектів, необхідно відмітити, що обоє вони містять в собі певне раціональне зерно, при цьому жоден з них не усуває усі наявні риски повністю.
Обидва законопроекти передбачають:
- продовження терміну, компромісу до 1 червня 2015 р.;
- впровадження "принципу мовчазної згоди" у питанні узгодження податкового компромісу у разі відсутності реакції з боку контролюючого органу;
- надання платникові податків права оскаржити результати перевірки, проведеної у рамках процедури компромісуу разі незгоди з ними (згідно діючої редакції Закону про компроміс початок процедури оскарження робить компроміс неможливим);
- поширення дії компромісу також на податкові повідомлення-рішення, по яких триває судовий розгляд у касаційній інстанції (проте в законопроекті 2593, на відміну від 2593-1, уточнено, що компроміс можливий у разі фактичної несплати, нестягнення цих сум до дати ухвалення рішення про застосування податкового компромісу).
Крім того, законопроект № 2593 від 07.04.2015 р. містить наступні норми:
- передбачено право контролюючого органу проводити, за загальним правилом, лише камеральную, а не позапланову документальну перевірку у рамках процедури компромісу;
- додана норма з переліком підстав для відмови в узгодженні податкового компромісу;
- до Карного процесуального кодексу (далі - "КПК") України додана норма про закритті карних виробництв по статті 366 Карного кодексу (далі - "УК") України "Службовий підлог", разом із статтею 212 УК України, у разі досягнення податкового компромісу.
|
Володимир Забудский |
У свою чергу, законопроект № 2593-1 від 21.04.2015 р. пропонує:
- передбачити, що предметом компромісу може бути не лише завищення податкового кредиту, але і заниження податкових зобов'язань по ПДВ;
- уточнити, що подача уточнюючих розрахунків по ПДВ з метою застосування податкового компромісу не може впливати на показники наступних звітних періодів;
- уточнити, що досягнення податкового компромісу не впливає на розмір витрат і податкового кредиту контрагентів;
- уточнити формулювання норми, що виключає карну відповідальність платників податків і їх (службових) посадовців по ст. 212 УК України.
У теж час, жоден із законопроектів не усуває наступних ризиків, які турбують бізнес:
- можливість притягнення до карної відповідальності по інших статтях, ніж ст. 212 УК України (косметичних правок, запропонованих законопроектом № 2593 від 07.04.2015 р., явно недостатньо, щоб узабезпечити платників податків від такого ризику);
- "автоматичне" зняття податкового кредиту і витрат по взаєминами з тими контрагентами, по яких платник податків пішов на компроміс, в інших періодах, у тому числі після 01.04.2014 р. (жоден із законопроектів не містить норми про те, що факт досягнення компромісу не може бути використаний в якості доказу порушення платником податків податкового законодавство з тим же контрагентом в іншому періоді);
- проведення перевірки не лише по тих контрагентах / не лише по тих періодах, по яких платник податків подав заяви, що уточнюють розрахунки /, про компроміс (на даний момент питання вирішене на рівні роз'яснень, але не на законодавчому рівні).
Очевидно, що якщо об'єднати ці два законопроекти в один і дещо допрацювати, то на виході міг би вийти куди досконаліший продукт, ніж первинний Закон про компроміс, який, цілком можливо, стимулював би набагато більшу кількість платників податків "вийти з тіні".
Правда ось, закладений в обох законопроектах термін (до 1 червня 2015 р.) на даний момент вже втратив свою актуальність. На даний момент доцільнішим виглядає надання платникам податків усього літа (01.06.2015 - 31.08.2015 р.) на ухвалення остаточного рішення відносно компромісу.
Крім того, в Перехідних положеннях Податкового кодексу України бажано врегулювати, в якому порядку проводитиметься розгляд заяв і уточнюючих розрахунків, поданих до 16.04.2015 р., розгляд яких ще не завершений.
Подальші перспективи
Чи буде продовжений термін податкового компромісу або ні, є усі підстави вважати, що після закінчення його терміну послідує період тотальних перевірок з боку контролюючих органів, які надолужуватимуть прогаяне за час дії податкового компромісу і мораторію на перевірки.
Звичайно, навряд чи варто розраховувати, що люстрационные процеси у фіскальних органах вже дали відчутні плоди і змусили фіскалів повністю перейти на європейські стандарти роботи. Проте, поза сумнівом, колосальний бюджетний дефіцит, жорсткі вимоги міжнародних кредиторів і постійний тиск з боку вищого керівництва країни змусить податкові органи досить активно працювати на наповнення державної казни.
Після того, як платникам податків був наданий шанс практично безболісно "покаятися" в порушеннях попередніх звітних періодів, а також скористатися пільгами по сплаті єдиного соціального внеску, легалізував фонд заробітної плати (йдеться про Закони від 28.12.2014 р. N 77 - VIII і від 02.03.2015 р. N 219 - VIII), представники бізнесу, які залишаться вірні старим схемам, ймовірно, розглядатимуться як злісні порушники, і їм може виявитися нелегко встояти під податковим пресом.
Крім того, не варто забувати, що з 01.07.2015 р. повинна запрацювати система авансового зарахування ПДВ на Пдв-рахунки, що може покласти кінець "податковим ямам" в тому вигляді, в якому ми їх знаємо.
Усі ці тенденції ведуть до того, що бізнесу необхідно пристосовуватися до роботи в податкових реаліях, що змінилися, і виробляти нові підходи до податкової оптимізації.
Володимир Забудскийстарший юрист ЮФ "Альянс Ратушняк і Партнери"
