Законом № 1261 - VII встановлюється карна відповідальність в Україні що не проживають постійно на її території іноземців і осіб без громадянства за здійснення ними за межами України ряду пов'язаних з неправомірною вигодою корупційних карних правопорушень, які тепер не обов'язково мають бути тяжкими або особливо тяжкими злочинами проти прав і свобод громадян України або інтересів України, як це було раніше.
Змінений також порядок застосування судами спеціальної конфіскації (примусового безвідплатного вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей і іншого майна) - згідно із статтею 96-1 Карного кодексу (УК) України у новій редакції, така конфіскація може бути застосована тільки при здійсненні злочини, передбаченого статтею 354 і статтями 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 УК України, тобто діяння, пов'язаного з неправомірною вигодою.
Слід зазначити, що спочатку в законопроекті пропонувалося виключити з санкцій 35 статей УК України вказівка про можливість застосування конфіскації засобів і іншого майна, тобто фактично спеціальній конфіскації. У тексті Закону ці пропозиції залишилися нереалізованими і вказані вище положення із статей не виключені, що на практиці може зумовити неоднозначне рішення питань про застосування або незастосування по цих статтях УК України спеціальної конфіскації.
Закон також встановлює, що спеціальна конфіскація тепер може застосовуватися при скоєнні не лише злочину, але і аналогічного суспільно небезпечного діяння у разі, якщо особа, що зробила таке діяння, не підлягає карній відповідальності або звільняється від її (окрім звільнення у зв'язку з витіканням термінів давності) або від покарання.
Розширює новий Закон і підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Так, згідно попередньої редакції статті 96-3 УК України, основою для вжиття таких заходів могло бути здійснення "в інтересах юридичної особи" ряду злочинів, якщо ці злочини були "спрямовані на отримання" такою юридичною особою "неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди", що свідчило про необхідність встановлення прямого наміру на досягнення злочинного результату.
Нова редакція цієї норми встановлює, що вказані злочини визнаються досконалими в інтересах юридичної особи і у тому випадку, якщо вони "привели до отримання" юрособою "неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди", тобто незалежно від спрямованості наміру уповноваженого обличчя такої юридичної особи.
Ухвалений Закон вводить також додаткову основу для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру - тепер такі заходи можуть бути застосовані не лише за здійснення його уповноваженим обличчям від імені і в інтересах юридичної особи відповідних злочинів, але і за "незабезпечення виконання покладених на його уповноважене обличчя законом або засновницькими документами юридичної особи обов'язків по вжиттю заходів по запобіганню корупції" - у разі, якщо це привело до здійснення будь-якого із злочинів, передбачених в статтях 209 ("Легалізація (відмивання) прибутків, отриманих злочинним шляхом") і 306 ("Використання засобів, отриманих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних або сильнодіючих речовин або отруйних або сильнодіючих лікарських засобів"), або до скоювання злочинів, передбачених окремими частинами статей 368-3, 368-4, 369 і 369-2 УК України і пов'язаних з неправомірною вигодою.
З урахуванням цієї зміни міри кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до юридичній особі не лише за здійснення його уповноваженим обличчям умисного злочину, але також і у разі неналежної (і не обов'язково злочинною) діяльності останнього по запобіганню корупції, коли наміром такого уповноваженого обличчя не охоплювалася можливість і факт здійснення іншими особами вказаних вище злочинів.
Посилаючись на незабезпечення виконання обов'язків по запобіганню корупції, які покладені на уповноважене обличчя законом або засновницькими документами юридичної особи, - ухвалений Закон не розкриває зміст таких обов'язків.
При цьому доповнення діючого Закону України "Про основи запобігання і протидії корупції" новою статтею 14-1 зобов'язує юридичних осіб забезпечувати "розробку і вжиття заходів по запобіганню корупції, які є необхідними і обгрунтованими для запобігання корупції в діяльності юридичної особи і заохочення працівників діяти згідно із законом, нормативно-правових актів і встановлених підприємством правил і процедур по виявленню і запобіганню корупції в діяльності юридичної особи".
Певними орієнтирами при розробці на підприємстві заходів по запобіганню корупції можуть бути положення законопроекту, які, проте, не увійшли до остаточного тексту ухваленого Закону.
Такими заходами, зокрема, можуть являтися наступні дії:
- встановлення на підприємстві правил і процедур по виявленню і запобіганню корупції в діяльності юридичної особи, розробка рекомендацій по їх застосуванню, встановлення правил етичної поведінки працівників юридичної особи, створення умов для конфіденційних повідомлень про їх порушення;
- визначення осіб, відповідальних за дотримання таких правил і процедур і надання періодичних звітів за результатами моніторингу власникові/власникам або визначеним їм/ними уповноваженим особам юридичної особи;
- здійснення власником або визначеним ним обличчям належного нагляду і контролю за дотриманням правил і процедур по виявленню і запобіганню корупції в діяльності юридичної особи;
- проведення періодичного навчання осіб, відповідальних за моніторинг дотримання правил і процедур по виявленню і запобіганню корупції;
- проведення періодичної оцінки ефективності застосування правил і процедур по виявленню і запобіганню корупції, застосування заходів дисциплінарної відповідальності до осіб, що порушують такі правила і процедури;
- вжиття заходів реагування по виявлених фактах корупційних правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань, розробки заходів, спрямованих на запобігання подібним правопорушенням в майбутньому і так далі, - приведений вище перелік дій не є вичерпним.
З ухваленням Закону змінюється також розмір штрафу як заходи карно - правового характеру, яка може бути застосована до юридичної особи: якщо раніше суд міг призначити штраф в розмірі від п'яти тисяч до сімдесяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, то зараз вказаний розмір штрафу може бути застосований тільки у разі, якщо неправомірна вигода не була отримана або її розмір неможливо визначити. У усіх інших випадках застосовується штраф в двократному розмірі від отриманої неправомірної вигоди.
Істотні зміни вносяться Законом в статті Карного кодексу України про "корупційні" злочини, пов'язані з неправомірною вигодою.
Зокрема, скасовано обмеження, згідно з яким дія статті 354 УК України про підкуп працівника поширювалося на працівників тільки державного підприємства, установи або організації, - тепер ця норма може торкатися будь-якого працівника, що не є службовою особою.
Крім того, під дію цієї норми УК України зараз підпадає і неправомірна пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, працюючій на користь підприємства, установи або організації, тобто особі, яка виконує роботу і знаходиться з таким підприємством, установою, організацією в трудових стосунках. Карно - караним є також прийняття пропозиції, обіцянки або отримання таким обличчям неправомірної вигоди.
Закон встановлює єдиний для статей 354, 368-3 і 368-4 УК України розмір неправомірної вигодиперевищення якого спричиняє за собою карну відповідальність, - 1,5 розміру неоподатковуваного мінімуму прибутків громадян.
До внесення цих змін відповідальність по статті 354 Карного кодексу наставала, якщо розмір неправомірної вигоди перевищував 0,5 неоподатковуваного мінімуму прибутків громадян, а для статей 368-3 і 368-4 УК мінімальний розмір неправомірної вигоди не був законодавчо визначений.
Враховуючи положення п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України про те, що в частині кваліфікації адміністративних або карних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статей 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, і зважаючи на вимоги п. 1 розділу XІX того ж Кодексу, згідно з якими до 31 грудня 2014 року податкова соціальна пільга надається в розмірі, рівному 50 відсотку розмір прожитковий мінімум для працездатний особа (з розрахунку на місяць), встановленому закон на 1 січень звітний податковий рік, - карно-караний за станом на 2014 рік є неправомірний вигода в розмір понад 913,5 гривна.
Закон в новій редакції викладає статті 354, 368, 368-3, 368-4, 369 УК України. При цьому додатково встановлюється карна відповідальність за обіцянка надати неправомірну вигоду (статті 368-3, 369, 369-2 УК) і прохання її надати (статті 368, 368-3, 368-4 УК), а також за прийняття пропозиції, обіцянки неправомірної вигоди (статті 368-3, 368-4, 369-2 УК України).
Слід також відмітити посилення міри покарання за окремі корупційні діяння. Зокрема, Закон відміняє або зменшує розміри штрафу як основного покарання з одночасним встановленням за такі діяння арешту, обмеження або позбавлення волі (статті 364, 364-1, 365-2, 368-3, 368-4 УК України і так далі). При цьому в деяких статтях Карного кодексу діяння, передбачені різними частинами статті, зараз об'єднані однією частиною зі встановленням максимальної по цих частинах міри покарання, що зрештою також свідчить про посилення покарання (статті 368, 369 УК).
Ухваленим Законом вносяться зміни і в інші законодавчі акти.
Так, в Законі України "Про основи запобігання і протидії корупції" вводиться поняття обличчя, яке надає допомогу в попередженні і протидії корупції (викривача). Ним є особа, яка сумлінно (за відсутності корисливих спонукань, мотивів неприязних стосунків, помсти, інших особистих мотивів) повідомляє про порушення вимог справжнього Закону іншою особою. За наявності загрози життя, житлу, здоров'ю і майну такої особи або близьких йому осіб у зв'язку з досконалим повідомленням про порушення вимог справжнього Закону, до таких осіб можуть бути застосовані відповідні заходи по захисту їх від протиправних посягань.
Викривач не може бути звільнений або змушений до звільнення, притягає до дисциплінарної відповідальності або підданий іншим негативним заходам дії (переклад, атестація, зміна умов праці і тому подібне) у зв'язку з повідомленням їх про порушення вимог справжнього Закону іншою особою.
Прийняті нові положення про те, що повідомлення про здійснення корупційних діянь може бути здійснене працівником відповідного органу без вказівки авторства (анонімно). Анонімне повідомлення підлягає розгляду, якщо викладена в нім інформація торкається конкретної особи і містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Таке повідомлення підлягає перевірці в строк не більше п'ятнадцяти днів з дня його отримання, а у разі потреби термін розгляду повідомлення може бути продовжений до тридцяти днів з дня його отримання.
З метою захисту прав і інтересів особи, яка надає допомогу в попередженні і протидії корупції, стаття 60 Цивільного процесуального кодексу України доповнена положеннями про покладання на відповідача обов'язки доведення правомірності звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності або застосування заходів дії (переклад, атестація, зміна умов праці і тому подібне) по відношенню до такого працівника у зв'язку з повідомленням їх про порушення іншим обличчям вимог Закону України "Про основи запобігання і протидії корупції".
З 1 січня 2015 року набувають чинності зміни, що вносяться Законом, відносно здійснення фінансового контролю шляхом перевірки достовірності відомостей, вказаних в декларації про майно, прибутки, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Така перевірка проводитиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику. З цією метою впродовж десяти днів з моменту подачі декларації її копія спрямовуватиметься вказаному вище центральному органу, що реалізовує державну податкову політику, який має право отримувати від юридичних осіб публічного і приватного права інформацію або копії необхідних документів відносно вказаних в декларації відомостей.
При цьому інформація, що містить банківську таємницю відносно відомостей, вказаних в деклараціях, у зв'язку з проведенням їх перевірки може бути розкрита банками тільки за рішенням суду.
У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, вказаних в декларації про майно, прибутки, витрати і зобов'язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, а також керівника органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування.
Надання свідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, прибутки, витрати і зобов'язання фінансового характеру є основою для залучення суб'єкта декларування до дисциплінарної або адміністративної відповідальності. З цією метою в статтю 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення також внесені відповідні доповнення.
Володимир Ткаченко,
адвокат, юрист юридичного бюро
