Непомітно, в робочій метушні, а також судячи з кількості машин на дорогах у вихідні дні стає очевидним, що до Нового року вже рукою подать. Традиційно, передноворічні дні - цей час підводити підсумки, складати рейтинги, оцінювати і планувати. Мій список ТОП-5 найважливіших законодавчих нововведень 2013 року зовсім не претендує на об'єктивність, швидше навпаки, є віддзеркаленням того, чим була багата наша практика цього року і як вона змінилася завдяки нововведенням законодавства.
Банкрутство
19 січня 2013 року набула чинності нова редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" (ЗУ від 22.12.2011 р. № 4212 - VI). Подія залишила незгладимо-значний слід в нашій практиці, отже, не відмітити його буде просто безглуздо.
Декілька новел цього Закону поставили перед юристами багато практичних завдань. Одна з цих новел - скорочені терміни процедури банкрутства разом з процедурами реалізації майна боржника, що ускладнилися, а також пряма заборона на припинення судами процедури банкрутства.
Іншою знаковою зміною можна назвати процесуальний статус і "особливі" права забезпеченого кредитораякий тепер не бере участі ні у зборах кредиторів, ні в роботі комітету кредиторів. Особливий статус забезпечених кредиторів передбачив і їх особливі права, зокрема право на надання згоди ліквідаторові на продаж майна, що є предметом забезпечення, у тому числі вартість і порядок його реалізації. Потрібно відмітити, що у випадку якщо забезпечений кредитор в розумні терміни не розгляне пропозицію про порядок продажу майна, що є предметом забезпечення, в ситуацію може втрутитися суд.
Вказані обставини значною мірою зумовили необхідність істотних змін в регламент роботи з проблемними активами в процедурах банкрутства, оскільки виявилось, що більшість банків, що становлять левову частку в числі забезпечених кредиторів, "не устигають" продуктивно і своєчасно реагувати на ситуацію, що склалася, що частенько призводить до втрат.
На злість дня, так би мовити, Закон відреагував на зловживання в процедурі банкрутства фізичної особи - підприємцявиключивши з ліквідаційної маси майно фізичної особи, що є забезпеченням по зобов'язаннях, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, а також уточнивши, що вимоги кредиторів по зобов'язаннях, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, розглядаються судами в загальному порядку незалежно від процедури банкрутства.
Дуже цікаво і дуже своєрідно з практичної точки зору здійснюється процес трансформації процедури банкрутства, яка до введення ліквідаційної процедури проходила відповідно до старої редакції Закону, а після введення ліквідаційної процедури проходить у рамках вже новою редакцією Закону. Ось де в усій красі можна спостерігати наслідки внесення в законопроект поправок в останню мить. Практика "наколінної законотворчості" у дії, так би мовити.
Трансфертне ціноутворення
Безумовним нововведенням 2013 року, що зумовило роботу багатьох компаній, промислових груп, що в основному є частиною, став Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно трансфертного ціноутворення" № 408 - VII від 4 липня 2013 р. Закон набув чинності тільки 01.09.2013 рік, але і такий недовгий термін його дії дає можливість заздалегідь оцінити масштаби змін.
Операціями, до яких пред'являються вимоги про трансфертне ціноутворення, інакше кажучи "контрольованими" операціями, являються такі, об'єм яких перевищує 50 млн. гривен, здійснені :
1) з пов'язаними особами - нерезидентами;
2) з нерезидентами, які не пов'язані з ними, але знаходяться в низконалоговой юрисдикції.
Тобто в країні, в якій номінальна ставка (нарахований податок) або ефективна ставка (фактично сплачений податок) менше на 5 % і більш ніж ставка податку на прибуток в Україні. Перелік низконалоговых юрисдикцій щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України і публікується на сайті Міністерства прибутків і зборів України. Проте такий список не є вичерпним джерелом відомостей про низконалоговых юрисдикції;
3) з пов'язаними особами - резидентами (підприємства, роки, що є збитковими на початок; ПДВ, що не є платниками, на початок року).
Закон про трансфертне ціноутворення не лише ввів в обіг українських податківців це поняття, але і відкоригував інші, не менш важливі для розуміння податкових наслідків господарської діяльності терміни. Так, через Закон особи є пов'язаними, якщо стосунки між ними можуть впливати на умови або економічні результати їх деятельности. Крім того, особи визнаються пов'язаними, якщо доля корпоративних прав фізичної особи, якими воно володіє, визначається як сума доль, що належать безпосередньо фізичній особі, і сума доль, що належать пов'язаним з ним особам. Наприклад, якщо в двох різних компаніях 15 % корпоративних прав володіють родичі, то загальна їх торба перевищуватиме 20 %, значить, такі компанії вважатимуться пов'язаними між собою.
Існує проблеми з визначенням і об'єму операцій. Експерти не одноголосні, але існує думка, що для розрахунку об'єму операції необхідно буде підсумовувати оборот платника податку з конкретним контрагентом, який підпадає під опис в п. 1 - 3 за календарний рік. Т. е. у облік приймається підсумовувана вартість усіх операцій як постачання товарів такому контрагентові, так і купівлі у нього товару, робіт послуг у вказаний період.
Для визначення ціни в контрольованих операціях використовується один з 5 методоу: 1) порівняльної неконтрольованої ціни (метод аналогів продажів); 2) ціни перепродажу; 3) "витрати плюс"; 4) чисті прибутки; 5) розподілів прибутку.
Метод аналогів продажів базується на порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої при здійсненні контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а при їх відсутності - на однорідні) товари (роботи, послуги) в порівнянних операціях. При здійсненні контролю за трансфертним ціноутворенням використовуються офіційно визнані джерела інформації, перелік яких буде встановлений Кабінетом Міністрів України. Крім того, для цього методу за відсутності або недостатності відповідної інформації у вказаних КМУ джерелах може бути використана така інформація:
- ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів по торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;
- довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань (у тому числі інтернет-видань) і публікацій (у тому числі електронних) і інших баз даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними;
- відомості про ціни, діапазон цін і котирування, опубліковані в засобах масової інформації.
Метод "витрати плюс" полягає в зіставленні валової рентабельності собівартості контрольованої операції з ринковим діапазоном, для цього необхідно таку рентабельність зіставити з такою інших учасників ринку. Цей метод використовується, зокрема, при виконанні робіт (наданні послуг) особами, які є пов'язаними з одержувачами таких послуг; реалізації товарів, сировини або напівфабрикатів по договорах між пов'язаними особами.
Метод чистого прибутку базується на порівнянні рентабельності контрольованої операції з ринковим діапазоном рентабельності в порівнянних умовах. Використовується у разі нестачі інформації, на підставі якої можна зробити висновок про достатність рівня зіставлення комерційних і фінансових умов контрольованої і порівнянних операцій при використанні методів ціни перепродажу і "витрати плюс".
Метод розподілу прибутку використовується за наявності істотного взаємозв'язку між контрольованими операціями і іншими операціями, здійснюваними сторонами таких операцій з пов'язаними з ними особами. А також за наявності у власності (користуванні) сторін контрольованої операції прав на об'єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності (право інтелектуальної власності, що впливає на ціну товару).
Не зайвим буде вказати, що згідно п. 120.3 ст. 120 НКУ за ненадання звіту про контрольовані операції передбачений штраф у розмірі 5 % об'єму таких операцій. А у разі ненадання необхідних документів по окремих контрольованих операціях (що обгрунтовують позицію платника відносне застосування в податковому обліку саме договірних цін) передбачений штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.
Спрощення створення і ведення бізнесу
Важливими нововведеннями 2013 року стала ціла група законів, спрямована на дерегулювання підприємницької діяльності і спрощення створення і ведення бізнесу в Україні. Ледве помітно, але дуже логічно сталася передача функцій ведення Реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Міністерству юстиції України і Державній реєстраційній службі. Отримати доступ до даних реєстру можуть тепер і нотаріусищо позбавить від необхідності ходити до реєстратора кожен ра, коли директорові необхідно підписувати угоду або доручення, що підлягає нотаріальному посвідченню. Функція реєстрації суб'єктів господарювання на електронному порталі нами ще не випробувана, але наявність її як опції радує перспективами електронного документообігу з державою вже в самому найближчому майбутньому.
Вже з 01.01.2014 року як додаток до реєстраційної карти при створенні юридичної особи може бути використаний заява про вибір спрощеної системи оподаткування з вказівкою групи платників єдиного податку або/і заява про добровільну реєстрацію платником ПДВ.
Не можна не згадати і Закон № 353 - VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по усуненню обмежень в здійсненні господарської діяльності"який вводить новий підхід до прийняття контролюючими органами заходів реагування відносно суб'єктів господарювання. Згідно із Законом контролюючий орган не має права без рішення суду припинити діяльність підприємства. Якщо контролюючий орган виносить ухвалу про вжиття інших заходів реагування за результатами перевірок (наприклад, про застосування штрафних санкцій, винесення приписів про усунення недоліків та ін.), то він зобов'язаний звернутися до суду для підтвердження такого рішення. Ці випадки будуть встановлені галузевими законами. Тобто підприємці звільняються від обтяжливих процедур оскарження в судах прийнятих рішень про накладення санкцій. Такий підхід введений в дію з 1 липня 2013 року.
Також Законом відміняється експертиза проектів будівництва; органи пожежного нагляду втрачають право брати участь в проведенні експертизи проектів будівництва, оскільки така експертиза здійснюється експертними організаціями; відміняється необхідність представлення декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки по об'єктах будівництва, введених в експлуатацію, а також по об'єктах, на які раніше органи пожежного нагляду видали відповідний дозвіл.
Кіпрська Конвенція
Подією 2013 року, безумовно, стало прийняття 4 липня 2013 року Верховною Радою України Закону "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про усунення подвійного оподаткування і запобігання податковим ухиленням відносно податків на прибутки і Протоколу до неї". Відповідна Конвенція і Протокол були підписані 8 листопада 2012 року в м. Нікосія.
Нова Конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Кіпром (далі - Конвенція) замінить старупідписану 29 жовтня 1982 року ще між СРСР і Кіпром.
Які її основні положення і нововведення?
1. Визначення постійного представництва (далі - ПП) наведено у відповідність з визначенням Модельної конвенції Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (далі - ОЭСР), що відрізняє її від старої Конвенції, що містила нестандартні положення.
2. Дивіденди підлягатимуть оподаткуванню у джерела (податок на репатріацію утримуватиметься в державі, в якій він виникає, тобто з дивідендів, що виплачуються, наприклад, українською компанією резидентові Кіпру)по наступних ставках:
- 5 %, якщо власник бенефіціара володіє не менше 20 % капіталу компанії або інвестував в корпоративні права компанії не менше еквіваленту 100,000 євро; і
- 15 % в усіх інших випадках.
Як бачимо, при пакетах акцій менше 20 % ситуація ускладнюється, особливо відносно акціонерних компаній. Для мінімізації податкового тягаря, швидше за все, знадобиться збільшення статутного капіталу української компанії на значну суму. Більше того, необхідно також зрозуміти позицію українських податкових органів про застосування знижуючої ставки податку на дивіденди для випадку, якщо акції/долі в українській компанії були придбані кіпрською компанією (не інвестовані такою компанією безпосередньо при створенні або шляхом збільшення капіталу).
3. Згідно Конвенції відсотки також підлягають оподаткуванню у джерела (у державі, в якій вони виникають) по ставці 2 %. Проте в статті існує обмовка про те, що ця ставка застосовується лише у разі узгодження способу застосування обмеження між компетентними органами Договірних Держав. Це положення доки ніяк не коментувалося Миндоходов. В той же час такий підхід формально може утруднити виплату відсотків на користь нерезидентів з використанням понижених ставок.
4. Роялті тепер також оподатковуватимуться на репатріацію у державі, в якій вони виникають по наступних ставках :
- 5 %, якщо роялті виплачуються за ліцензійним договором, предметом якого є використання прав інтелектуальної власності на : авторське право на наукову роботу, будь-який патент, торгову марку, секретну формулу, процес або інформацію відносно промислового, комерційного або наукового досвіду;
- 10 % в інших випадках.
При виплаті роялті також діє обмовка про те, що понижена ставка (5 %) застосовується лише у разі її узгодження між компетентними органами.
В той же час роялті відносно використання прав інтелектуальної власності на комп'ютерні програми не потрапляє під понижену ставку податку на репатріацію.
5. Дохід від майна (у тому числі від продажу корпоративних прав і цінних паперів). На відміну від Модельної конвенції, як в старій, так і в новій Конвенції з Кіпром встановлено, що дохід від майна обкладається в країні резидентства (у тому числі від продажу корпоративних прав і цінних паперів). Враховуючи, що дохід від продажу цінних паперів звільнений від оподаткування на Кіпрі, через нову Конвенцію продаж доль/акцій в українських компаніях може бути здійснений без податкових наслідків.
6. Нова Конвенція відповідно до глобальної тенденції боротьби з мінімізацією оподаткування, а також в руслі останніх змін в українське податкове законодавство використовує концепцію власника "бенефіціара" (фактичного) прибутків.
При цьому використання холдингових структур і формування руху капіталу у рамках таких структур, що знаходяться на Кіпрі, зажадає додаткових витрат. Оскільки для оцінки наявності статусу податкового резидентства на Кіпрі податкові органи України захочуть побачити в таких структурах реальний офіс, персонал, а також керівництво і фахівців, що мають кваліфікацію, достатню для ухвалення відповідних управлінських рішень, тобто те, що прийнято називати англійським словом "substance" - суть.
Гарантії виконання судових рішень
У завершенні хотіла звернути увагу на Закон "Про гарантії держави відносно виконання судових рішень" від 5 червня 2012 р. № 4901 - VI. На думку авторів, цей Закон дозволить вирішити питання погашення існуючої заборгованості по судових рішеннях, відповідальність за які несе держава, а також погоджує положення законів № 606 - XIV "Про старанне виробництво" і № 4901 - VI "Про гарантії держави на виконання судових рішень".
Цей Закон, з одного боку, встановив порядок виконання судових рішень, постановлених Європейським судом з прав людини проти України, з іншого боку, що більше важливо, встановив гарантії і порядок виконання судових рішень в тих випадках, коли вони постановлені відносно державних підприємств, установ і організацій, що частенько фінансуються за рахунок державного бюджету, кошториси яких не передбачають виконання яких-небудь судових рішень, а на звернення стягнення на майно яких вже тривалий час існують мораторії. Через вказаний Закон наявність встановлених законом заборон по зверненню стягнення на майно або грошові кошти боржника, у разі відсутності у нього іншого майна або грошових коштів, на які можна обернути стягнення, визнаватиметься основою для напряму старанного документу в Державну казначейську службу для виконання рішення за рахунок засобів, передбачених у бюджетній програмі для забезпечення виконання рішень суду. ГКС повинна впродовж 3 місяців перерахувати засоби за рішенням суду, інакше стягувачу виплачуватиметься компенсація у розмірі 3 % річних від несплаченої суми за рахунок засобів Державного бюджету України. Думаю, буде цікаво дізнатися, що за інформацією, наданою Державною старанною службою, впродовж 2013 р. государство зобов'язане сплатити заборгованість по старанних документах на суму 16 601 462 635 грн..
Таким чином, Законом нарешті врегульовані механізми виконання судових рішень відносно великої кількості суб'єктів господарювання, що займали необгрунтовано привілейовану позицію, що дозволяла безкарно ухилятися від виконання своїх зобов'язань.
ВИСНОВОК:
Усім відомо, що законодавство і правозастосовна практика України в 2013 році зазнали значні зміни. Позитивні або негативні - усі вони безпосередньо впливають на життя кожної конкретної людини, що живе тут. У цьому контексті хотілося б побажати, щоб в новому року усі зацікавлені учасники, як процесу законотворчості, так і його застосування, перебували у світі і взаємній повазі.
Юлія Палило
партнер Адвокатського об'єднання "СК ГРУП",
керівник корпоративної практики
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилера.
