З підписанням Президентом України Володимиром Зеленським Закону про ринок землі № 552-ІХ, яким з 01.07.2021 року знімається мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, знову стала актуальною тема, пов'язана з порядком безкоштовного отримання громадянами України права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.
Який алгоритм дій? Як це реалізується на практиці? Чи реально це? Які є нюанси?
Давайте розбиратися разом.
Читайте також: Безоплатна земельна ділянка — це міф чи реальність?
Якого розміру земельну ділянку можна отримати?
Ч. 1 ст. 121 ЗКУ визначає обмеження (норми) максимальних розмірів земельних ділянок, які громадяни України мають право на безоплатну передачу їм із земель державної або комунальної власності:
- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га;
- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.
Тобто, кожен громадянин України може отримати безкоштовно в приватну власність шість земельних ділянок різного цільового призначення, згідно з переліком наведеним у ст. 121 ЗКУ, в межах визначених норм і один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ).
Етапи безкоштовного отримання земельної ділянки:
- Визначитися з місцезнаходженням вільної земельної ділянки та її цільовим призначенням. При цьому бажане місце розташування земельної ділянки (населений пункт) не залежить від місця проживання громадянина.
Для отримання інформації про вільну земельну ділянку можна скористатися публічної кадастрової картою України, яка знаходиться у відкритому доступі, але я б радив звернутися до відповідних органів виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження землями державної або комунальної власності, так як у них можна отримати актуальну інформацію про конкретну бажану земельну ділянку. Саме запит про конкретній земельній ділянці має значення, так як в більшості випадків розпорядник інформації відписується простою відповіддю, що вільної землі немає, або у нього немає інформації яка земельна ділянка вільна, а яка ні.
- Звернутися з клопотанням про безкоштовне надання земельної ділянки у власність в орган, уповноважений здійснювати розпорядження земельними ділянками державної або комунальної власності:
- сільська, селищна чи міська рада - щодо земель комунальної власності, розташованих в населених пунктах;
- відповідна райдержадміністрація - щодо земель державної власності, які перебувають за межами населеного пункту;
- Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру - щодо земель сільськогосподарського призначення державної власності.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації).
До клопотання додаються:
- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Чинним законодавством не передбачена форма таких графічних матеріалів, тому фактично можна додати до клопотання графічні матеріали, використовуючи Google Maps, або публічну кадастрову карту, з виділеним маркером розташуванням бажаної земельної ділянки;
- погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
- документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі наявності у заявника певних пільг, рекомендується також надати копію документа, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Органу, уповноваженому здійснювати розпорядження земельними ділянками державної або комунальної власності забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені ст. 118 ЗКУ.
Клопотання розглядається в місячний термін, в результаті чого приймається рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надається мотивована відмова.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
- Замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Максимальний термін складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
У разі якщо в місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не надав дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову, то особа, яка зацікавлена в безкоштовному отриманні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, в місячний термін з дня закінчення зазначеного терміну має право замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
- Погодити проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки компетентними органами відповідно до ст. 186-1 ЗКУ.
- Звернутися особисто або через землевпорядну організацію до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки (п.100 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 року).
Термін розгляду заяви становить 14 днів (пункт 111 вищевказаного Порядку).
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
- Звернутися до органу, уповноваженого на розпорядження земельними ділянками державної або комунальної власності з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно ч. 9 ст. 118 ЗКУ орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
- У разі прийняття органом рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, звернутися до реєстратора, який здійснює державну реєстрацію права власності на відведену і надану у власність земельну ділянку за правилами Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Як це реалізується на практиці?
- На практиці ж у зацікавленої фізичної особи може виникнути проблема з пошуком вільної земельної ділянки з урахуванням відсутності доступу до реєстру земельних ділянок, які можуть бути передані на безоплатній основі. На публічної кадастровій карті актуальна інформація на момент подачі клопотання може бути відсутня, тому порожні місця на карті не завжди відповідають тому, що на цю ділянку ніхто ще не претендує або на неї вже не розробляється проект землеустрою.
- Може виникнути ситуація, коли заявнику відразу не можуть сформувати або надати ділянку розміром 2,0 га, а пропонують ділянку поменше, тому що, нібито, в наявності є тільки ділянку розміром 1,4 га або дві ділянки по 1,2 га і 0,8 га. А ще, тому що законодавець передбачив максимальний розмір земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства (не більше 2,0 га), а мінімальний - не передбачив, тим самим надавши можливість органам виконавчої влади ще на початковому етапі маніпулювати розмірами земельних ділянок.
На жаль, на сьогоднішній день немає єдиної думки, як і однозначною судової практики щодо питання про можливість «доприватизувати» або отримати додаткову ділянку в межах 2,0 га пізніше. Або ж отримати за одне рішення відповідного органу декількох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в сумі не більше 2,0 га (наприклад, по 1,2 га і 0,8 га).
- Буває, що орган, уповноважений на розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності не розглядає протягом місяця клопотання про безкоштовне надання земельної ділянки у власність. В такому випадку, діє принцип «мовчазної згоди». Тобто, відсутність дозволу або відмови вже передбачає автоматичне надання особі, яка звернулася з клопотанням, згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
У разі невмотивованої відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки така відмова може бути оскаржена в суді. На сьогоднішній день склалася позитивна судова практика, в результаті якої суди задовольняють позови і зобов'язують відповідні органи надати особі дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або зобов'язують розглянути клопотання особи з урахуванням рішення суду.
В останньому випадку є варіант повторної відмови органом в задоволення клопотання на підставі нових «вигаданих», не передбачених законодавством підставах, що в подальшому змушує заявника знову звертатися до суду.
- Буває, що після проходження всіх перерахованих вище етапів зацікавлена особа отримує відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або ж зовсім його клопотання залишають без розгляду. Звичайно, таку бездіяльність або незаконну відмову можна і потрібно оскаржувати в судовому порядку.
Підводячи підсумок, слід сказати, що громадяни України мають, гарантоване Законом, право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, однак порядок його реалізації на практиці складніше, ніж це прописано в законі, і вимагає доопрацювання, оскільки його недосконалість створює безліч бюрократичних перепон і численну судову практику, яка виникає на підставі спорів з суб'єктами владних повноважень.
