У сучасному правовому полі України, питання дотримання процесуальних строків під час досудового розслідування набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану. Справа № 642/1029/23, що розглядалася судами трьох інстанцій, стосувалася зупинення досудового розслідування за постановою прокурора про зупинення досудового розслідування, яка була визнана необґрунтованою та скасована слідчим суддею. Ця стаття аналізує ключові аспекти цієї справи, висвітлюючи аргументи захисту та рішення судів.
Аргументи захисту. Так, важливим повноваженням, яким наділені органи прокуратури в Україні є нагляд за дотриманням процесуальних строків. При цьому у відповідності із ст. 615 КПК України, в разі введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду, в нашому випадку, з обвинувальним актом, – строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До того ж у ч. 1 ст. 280 КПКУ передбачено п. 4, у якому встановлено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру в разі, якщо наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану. Досудове розслідування в цьому випадку зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором.
Таким чином, при застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 615 КПКУ повинні бути присутніми два компоненти: неможливість проводити, закінчувати розслідування та (одночасно з цим) неможливість звернутися до суду з обвинувальним актом…
У свою чергу, п. 4 ч. 1. ст. 280 КПКУ не застосовується у разі неможливості закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом…
Більш того, в ЄРДР, власником і розпорядником якого є держава в особі Офісу Генерального прокурора, підстави зупинення досудового розслідування, передбачені п. 4 ч. 1. ст. 280 КПКУ та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПКУ обліковуються окремо. Тобто зупинення досудового розслідування одночасно з підстав, передбачених п. 4 ч. 1. ст. 280 КПКУ та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПКУ неможливо.
У випадку, що є предметом розгляду у даній статті, прокурор при винесенні постанови про зупинення досудового розслідування мотивував підстави такого зупинення необхідністю проведення ряду слідчих дій, проведення частини з яких зайняло б не більше доби, а іншу частину, зокрема повторний допит свідка, взагалі не потрібно було проводити. При цьому, у даній постанові зазначена диспозиція саме п. 4 ч. 1 ст. 280 КПКУ. І в ЄРДР прокурор облікував зупинення досудового розслідування саме з підстав, передбачених у п. 4 ч. 1. ст. 280 КПКУ.
Надалі, слідчим суддею винесено ухвалу про скасування постанови прокурора про зупинення досудового розслідування на підставі саме п. 4 ч. 1 ст. 280 КПКУ, та яка була винесена за 8 місяців та 10 днів до її скасування (при цьому постанова, в якій з’явилось посилання на п. 3 ч. 1 ст. 615 КПКУ опинилась в матеріалах кримінального провадження вже після виконання вимог ст. 290 КПКУ). У подальшому, наступного дня після скасування зазначеної постанови, стороною захисту подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПКУ, а слідчим ще через 10 днів відкрито матеріали досудового розслідування, і ще через 5 днів обвинувальний акт направлено до суду. Це доводить, що перешкод органу досудового розслідування для звернення до суду з обвинувальним актом не було.
Абзац 2 ч. 5 ст. 219 КПКУ чітко визначає, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 КПКУ.
Звертаю увагу, що п. 4 ч. 1 ст. 280 КПКУ та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПКУ не співвідносяться як загальна та спеціальна, або як імперативна і диференційована норми. Це різні підстави зупинення кримінального провадження, що застосовуються за наявності різної правової гіпотези, різними субʼєктами, по різному обліковуються, а також тягнуть відмінні правові наслідки.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Суд першої інстанції, розглянувши доводи сторони захисту, прийняв рішення про закриття кримінального провадження через перевищення строків досудового розслідування. Суддя прийшов до висновку, що постанова про зупинення досудового розслідування не має належного обґрунтування. Викладені у постанові обставини не є достатніми для того, щоб унеможливити подальше проведення досудового розслідування, навіть в умовах воєнного стану. Суд визнав, що постанова прокурора містить лише перелік слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які необхідно виконати, але не надає жодних додаткових відомостей, обставин або мотивів, які б заважали їх проведенню раніше. Крім того, в постанові не вказано реальних підстав, які б свідчили про неможливість проведення досудового розслідування. Таким чином, суд визнав постанову прокурора необґрунтованою, оскільки вона не містила достатньої кількості мотивів та обставин, які б підтверджували необхідність зупинення розслідування.
Після розгляду судом копії постанови про зупинення досудового розслідування, наданої захисником, яка була предметом оскарження обвинуваченим до слідчого судді, та ухвали слідчого судді про скасування цієї постанови, суд встановив, що ні в оскаржуваній обвинуваченим постанові, ні під час судового розгляду цієї скарги прокурор не вказав, що рішення про зупинення кримінального провадження приймалося з огляду на відсутність об’єктивної можливості подальшого проведення розслідування, завершення досудового розслідування або звернення до суду з обвинувальним актом. Тобто не було зазначено підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, якщо існують об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення розслідування в умовах воєнного стану. Саме такі підстави для зупинення досудового розслідування містить зазначена постанова. Наприклад, на сторінці 4 постанови в абзаці 4 зазначено: «Провести певні слідчі дії у кримінальному провадженні не можливо, оскільки існують об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення розслідування в умовах воєнного стану».
Під час вирішення питання про строк досудового розслідування суд вважав за необхідне проаналізувати постанову прокурора щодо зупинення досудового розслідування. Ця постанова була надана стороною захисту разом з іншими матеріалами досудового розслідування під час виконання положень ст. 290 КПК України. Прокурор посилався на цю постанову як на підставу для відмови у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження. Вказана постанова містить посилання на п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України як на правову підставу прийняття процесуального рішення. Крім того, в ній також є посилання на п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України. Згідно з вимогою ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини. Мотивувальна частина повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Проте вимоги щодо форми та змісту мотивувальної частини постанови прокурора не були виконані. Прокурор не включив жодних формулювань, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, щодо підстав та причин застосування цієї норми. Текстова частина постанови, навпаки, містить підстави для зупинення кримінального провадження, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України. В обох редакціях постанови відсутнє посилання на неможливість закінчення досудового розслідування, зокрема через звернення до суду з обвинувальним актом. Враховуючи обставини, станом на момент винесення постанови, безпекова ситуація на території міст Харкова та Полтави не унеможливлювала роботу органів державної влади, зокрема слідчих підрозділів ДБР, прокуратур та судів.
Для усунення протиріч, на які вказував захисник, суд задовольнив клопотання сторони захисту щодо витребування від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань Офісу Генерального прокурора відомостей з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» по кримінальному провадженню. Згідно з відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, в розділі «Рух провадження», під пунктом 24 «Тип дії», зазначено зупинення кримінального провадження. Цю дію було здійснено у день винесення постанови прокурора про зупинення досудового розслідування. Підставою для цього були «наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану», що відповідає формулюванням п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України. Проте інші підстави, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, для зупинення досудового розслідування не були вказані в відомостях у день внесення до ЄРДР. Суд також повинен оцінити доводи прокурора щодо технічних перешкод під час виготовлення примірника постанови про зупинення кримінального провадження, яка надавалася слідчому судді та була предметом судового контролю. В результаті суд виніс ухвалу про скасування постанови прокурора щодо зупинення досудового розслідування. Відповідність цих копій постанов прокурора оригінальним примірникам не була оскаржена. Текст постанови, який перевірявся слідчим суддею, є цільним та послідовним, і не містить зауважень щодо повноти. При цьому, в постанові, яка долучена до матеріалів кримінального провадження, також вказано відповідні пункти статей КПК України. Текст є цільним та послідовним, і не викликає зауважень щодо повноти. Проте доводи прокурора про наявність технічних перешкод під час виготовлення примірника постанови про зупинення кримінального провадження, яка надавалася слідчому судді та була предметом судового контролю, протирічать наданим суду матеріалам.
Суд апеляційної інстанції погодився із рішенням суду першої інстанції та за викладеними обставинами, на переконання судів обох інстанцій, кримінальне провадження прокурором було зупинене саме на підставі п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України. Це означає, що після повідомлення особі про підозру виникли об’єктивні обставини, які унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану. Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк з дня винесення прокурором постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування повинен включатися у строки досудового розслідування, передбачені цією статтею.
Аналіз Верховного Суду. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу прокурора, підтвердив рішення нижчих інстанцій. Було встановлено, що прокурор не дотримався процесуальних строків для звернення з обвинувальним актом до суду, що стало підставою для закриття справи згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПКУ.
Висновки. Справа, що розглядалася, є важливим прецедентом у практиці українського судочинства, оскільки вона висвітлює необхідність чіткого дотримання процесуальних норм та строків, особливо в умовах воєнного стану. Рішення судів демонструють важливість обґрунтованості рішень прокурора та наслідки їх необґрунтованості для подальшого провадження справи.
