У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану - згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 - до ст. 615 КПК України внесені ряд змін та доповнень, які передбачають істотне розширення повноважень прокурора шляхом делегування йому окремих повноважень слідчого судді щодо вирішення низки питань, зокрема, про:
- накладення арешту на майно (ст.ст. 170, 173 КПК України);
- проведення слідчих (розшукових) дій, які пов’язані з обмеженням конституційних прав учасників кримінального провадження (проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233 КПК України), обшук (ст.ст. 234, 235 КПК України), отримання зразків для проведення експертизи (ст. 245 КПК України);
- дозвіл на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи (ст.ст. 233–235 КПК України)
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України за відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій. При проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
Вказані норми ст. 615 КПК України надає органу досудового розслідування розширені повноваження щодо здійснення слідчих процесуальних дій, проте не передбачає відповідного судового контролю за такими слідчими діями.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 615 КПК України скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством.
При цьому дії/бездіяльність/рішення органу досудового розслідування, які можуть бути оскарженими до слідчого судді в межах досудового розслідування чітко регламентовані ст. 303 КПК України та відповідні зміни до вказаного переліку не вносились. З огляду на викладене, на теперішній час проблемними є питання відсутності законодавчо визначеного механізму здійснення судового контролю та передбаченого нормами КПК України (ст. 303) механізму оскарження рішень керівника органу прокуратури, прийнятих в ході досудового розслідування відповідно до ст. 615 КПК України.
Актуальними та дискусійними залишаються питання накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку, повернення тимчасово вилученого майна, скасування арешту майна та обрання ефективного способу захисту порушених прав власника такого майна.
- Повернення тимчасово вилученого в ході обшуку майна
Речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають один з двох процесуальних статусів:
1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;
2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч. 1 ст.167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.
Дієвим механізмом захисту прав власника майна, яке було вилучено в ході обшуку або огляду в рамках кримінального провадження та має статус тимчасово вилученого майна (крім майна, вилученого з цивільного обігу) - залишається звернення до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо не повернення тимчасово вилученого майна. Такий спосіб захисту застосовується у разі відсутності ухвали слідчого судді про арешт такого майна. При цьому визначальними факторами дієвого захисту є коректне визначення статусу такого майна, як тимчасово вилученого; перевірка факту відсутності ухвали слідчого судді про арешт цього майна; надання підтверджуючих походження майна доказів (як правило, якщо мова йде про вилучені грошові кошти).
Щодо визначення статусу майна, вилученого під час обшуку – як тимчасово вилученого - на теперішній час існує дещо неоднозначна судова практика.
Наприклад, відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі 752/18235/20 заявнику було відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, оскільки таке майно, на переконання слідчого судді, не має правового статусу тимчасово вилученого майна, відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України.
До протилежних висновків прийшла колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 04.08.2022 у справі № 991/2493/22, якою було залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАСУ, якою накладено арешт на мобільний телефон особи, який було вилучено в ході обшуку.
Так, АП ВАСУ у вказаній ухвалі прийшла до висновку, що «статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося. Все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов`язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.»
Згідно із ухвалою Київського апеляційного суду від 16.05.2022 № 759/3053/22 було залишено без змін ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, оскільки заявником не було надано суду доказів, що вилучені в ході обшуку грошові кошти належать іншій особі, що, на переконання апеляційного суду, унеможливлює ухвалення судового рішення про повернення вилученого майна.
- Накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку (огляду).
З аналізу судової практики (ухвал слідчих суддів) щодо розгляду клопотань про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку (огляду) в умовах воєнного стану можна прийти до висновку, що суттєвих змін в цій частині застосування судами вимог ст. 173 КПК України не зазнало.
Як правило, більша частина клопотань органу досудового розслідування про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку (огляду) слідчими суддями задовольняється. Основними факторами щодо правового аналізу стороною захисту таких рішень слідчих суддів залишаються:
- 1. Перевірка дотримання органом досудового розслідування встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна:
-не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна;
-у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна;
- Перевірка наявності постанови слідчого (прокурора) про визнання майна, питання про арешт якого вирішується – речовим доказом (відповідно до вимог ст. 98 КПК України).
Так, відповідно до ухвали Сумського апеляційного суду від 23.08.2022 № 591/1654/22 було скасовано ухвалу слідчого судді про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно з тих підстав, що зазначене клопотання про накладення арешту на майно було подано в порушення встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України, строків.
Щодо строків звернення до суду із клопотанням про арешт майна, цікава позиція викладена у постанові Апеляційної Палати ВАСУ від 04.08.2022 № 991/2493/22, відповідно до якої колегія суддів прийшла до висновку, що пропуск слідчим строків звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, яке було вилучено під час обшуку – не є самостійною підставою для відмови у задоволенні такого клопотання; розгляд клопотання, поданого поза межами строку, визначеним ч.5 ст.171 КПК України, породжує обов`язок для сторони обвинувачення вчинити певні дії, однак не породжує обов`язку слідчого судді чи суду прийняти інше рішення по суті клопотання ніж визначене ст.173 КПК України - задовольнити клопотання або відмовити в його задоволенні. Будь-яке інше судове рішення по суті клопотання про арешт майна, зокрема про зобов`язання повернути вилучене майно, буде виходити за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя чинним процесуальним законодавством.
Відповідно до постанови колегії суддів Сумського апеляційного суду від 27.07.2022 у справі № 591/1564/22 було скасовано ухвалу слідчого судді про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно та прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого. Обгрунтовуючи свою позицію суд апеляційної інстанції зазначає, що ні клопотання слідчого, ні додані до нього матеріали не містять відомостей про те, що вилучене в ході обшук майно стосуються обставин кримінального правопорушення, чи є предметом чи знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, та чи містять відомості про обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень.
Згідно із ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31.08.2022 у справі № 127/13218/22 суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно, мотивуючи своє рішення тим, що великий об'єм арешту документів, з їх вилученням, не виправдовує ступінь втручання у права і свободи юридичних осіб, у яких вони були вилучені, зважаючи на відсутність оголошених підозр, цивільних позовів та доказів, які би підтверджували факти фінансування дій в ході господарської діяльності, вчинені з метою насильницької зміни меж території або державного кордону України, несанкціонованих дій з інформацією.
Окрему увагу слід звернути на вирішення слідчими суддями питання про накладення арешту на майно вилучене в ході невідкладного обшуку, проведеного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
Так, у разі проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Отже, нормами КПК України не передбачено можливості накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку, проведеного без ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук, у разі, якщо результати такого обшуку не було «легалізовано» невідкладно після його здійснення - шляхом отримання відповідної ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення цього обшуку умовно кажучи «пост фактум».
Наприклад, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.09.2022 у справі № 336/4298/22 було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, оскільки слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання про обшук за відсутності передбачених законом підстав для його проведення без попереднього отримання дозволу слідчого судді на проведення обшуку, тому всі вилучені під час обшуку докази неприпустимі, а отже, на них не може бути накладено арешт.
Слід звернути увагу на ухвалу Апеляційної палати ВАСУ від 05.10.2022 № 991/3680/22, відповідно до якої залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАСУ, якою відмовлено у накладенні арешту на грошові кошти, вилучені в ході обшуку. Колегія суддів зазначає, що згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2022 року, на підставі якої проведено обшук, слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання детектива НАБУ в частині надання дозволу детективам НАБУ на відшукання та вилучення особистих грошових коштів ОСОБА_1 з метою можливого їх використання для забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні або конфіскації майна. Таким чином, на час проведення обшуку у органу досудового розслідування був відсутній дозвіл на вилучення грошових коштів, які не були предметом неправомірної вигоди.
- Скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді
Одним із найчастіше використовуваних стороною захисту правових механізмів повернення майна, яке було вилучено в ході кримінального провадження та на яке в подальшому було накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді – є звернення власника цього майна до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України. Вказаний правовий механізм не зазнав змін у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
З аналізу актуальної практики розгляду слідчими суддями клопотань, поданих в порядку ст. 174 КПК України, слід звернути увагу, що важливим елементом для отримання рішення про скасування такого арешту є наведення належних та обгрунтованих обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Напраклад, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.08.2022 у справі № 761/14348/22 було скасовано арешт, накладений слідчим суддею на майно, вилучене під час обшуку з огляду на факт відсутності у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння заявником належним йому майном та враховуючи здійсненням на момент розгляду клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування всіх необхідних слідчих дій із арештованим майном.
У разі, якщо володілець арештованого майна вважає, що слідчим суддею було накладено арешт за відсутності обгрунтованих підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження – ефективним способом правового захисту, на думку автора, є звернення саме з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту, оскільки встановлення незаконності ухвали слідчого судді є компетенцією саме суду апеляційної інстанції.
Так, з проаналізованої практики розгляду слідчими суддями заявлених на підставі ст. 174 КПК України клопотань про скасування арешту майна за період лютого 2022 – жовтня 2022 - слід дійти до висновку, що у переважній більшості випадків слідчі судді відмовляють в задоволенні таких клопотань, обгрунтованих незаконністю ухвали слідчого про накладення арешту, мотивуючи свою відмову відсутністю обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, дотримання принципу "законності" при накладенні арешту та пропорційністю втручання у охоронювані законом права власника майна.
Підсумовуючи викладене можна зробити висновок, що судова практика з вирішення процесуальних питань про накладення арешту на вилучене майно, скасування такого арешту, повернення тимчасово вилученого майна тощо - не зазнала суттєвих змін у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану. При цьому, на думку автора, надання більш широких повноважень органу досудового розслідування у зв'язку зі змінами та доповненнями, внесеними до ст. 615 КПК України, можуть мати негативні наслідки для володільців майна - з огляду на відсутність дієвого механізму судового контролю та захисту порушених прав власників вилученого майна.
Шукаєте шаблон договору? Шаблони за 11 найпопулярнішими тематиками надасть Contractum від LIGA360. Заповнюйте мінімум полів та отримайте договір з оптимальною структурою. Спробуйте сьогодні.
