У Верховній Раді України зареєстровані законопроєкти № 14056 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв'язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги першої" та № 14057 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв'язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої", ініціатором яких є Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Нагадаємо, що раніше ми писали про те, що на вересень місяць заплановано початок комплексної підготовки проєкту оновленого Цивільного Кодексу.
Так, метою законопроєкту № 14056 є системне оновлення загальних засад та інститутів приватного (цивільного) права, закріплених у книзі першій ЦК України, з метою створення сучасної, внутрішньо узгодженої та ефективної юридичної основи для регулювання приватних відносин. Проєкт спрямований на утвердження фундаментальних принципів приватного права, адаптованих до європейських стандартів і викликів XXI століття, а також на забезпечення потреб бізнесу, інвесторів і громадян у прозорому та надійному правовому регулюванні. Досягнення цієї мети відбуватиметься шляхом рекодифікації положень книги першої, що охоплює як концептуальні зміни, так і фрагментарні корегування, які усувають прогалини та неузгодженості.
Основні положення та новели законопроєкту охоплюють такі ключові сфери:
Загальні засади та джерела приватного права
Запропоновано закріпити на нормативному рівні поняття “приватного права” та “приватних відносин”. При цьому запропоновано передбачити презумпцію приватних відносин: відносини вважаються приватними, якщо їх публічний характер не визначено законом і не випливає із суті самих відносин. Окремо законопроєкт розширює поняття звичаю, дозволяючи регулювати відносини не лише звичаєм ділового обороту, але й національним звичаєм чи звичаєм національної меншини (спільноти).
Однією з концептуальних новел є оновлення переліку загальних засад приватного права (ст. 3 ЦК у новій редакції). Законопроєкт замінює чинну редакцію статті 3 на більш широкий і доктринально виважений перелік принципів, на яких ґрунтуються приватні відносини, такі як: юридична рівність та недискримінація учасників приватних відносин; приватна автономія (автономія волі) як фундаментальна цінність, що передбачає свободу особи визначати зміст своїх прав та обов'язків; диспозитивність (вільне здійснення приватних прав на власний розсуд); неприпустимість свавільного втручання у приватне життя фізичної особи та заборона протиправного позбавлення власності.
Суб'єкти приватних відносин
Норми законопроєкту передбачають запровадження гнучкіших правил ідентифікації особи: поряд із традиційним ім'ям допускається використання псевдоніма/професійного імені, ініціалів чи спеціального цифрового коду (стаття 28). Розділ системно переосмислює статус дитини: дитина зберігає цей статус у відносинах із батьками й після повноліття. Так, малолітні отримують чітко окреслені особисті права, право на самозахист, участь в об'єднаннях, виконання дрібних побутових правочинів і можливість із шести років здійснювати платіжні операції з власними електронними платіжними засобами (стаття 31).
Окрім того, проєкт передбачає модернізацію режиму безвісної відсутності/оголошення померлим із чіткими нотаріальними інструментами охорони майна (статті 43-48). Запроваджується спеціальний супровід ветеранів (стаття 781 ) як адресний інструмент підтримки, що поєднує приватноправову автономію з ефективними гарантіями захисту.
До того ж внесено низку інституційних змін щодо юридичного статусу та класифікації юридичних осіб. Залишається базовий підхід: юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів за волею засновників, а юридичні особи публічного права - розпорядчим актом державного органу або законом. Новела проєкту полягає в тому, що критерії розмежування юридичних осіб приватного і публічного права уточнюються та доповнюються. Залишається базовий підхід: юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів за волею засновників, а юридичні особи публічного права - розпорядчим актом державного органу або законом. Законопроект визначає в ст. 83 ЦК, що юридичні особи приватного права можуть створюватися лише у формі товариств або установ.
Об'єкти приватних відносин
Об'єктами цивільних прав можуть бути речі (у тому числі гроші та цінні папери), майнові права, результати робіт і послуги, результати інтелектуальної діяльності, інформація та інші матеріальні і нематеріальні блага. Проєкт значно деталізує поняття цифрової речі (ст. 177-5). У ній наводиться легальне визначення: цифровою річчю є благо, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність. Законопроект наводить невичерпний перелік прикладів цифрових речей: до них віднесено віртуальні активи, цифровий контент, бази даних, доменні імена, облікові записи в цифрових системах тощо.
Договори та інші правочини
Важливі новели стосуються тлумачення змісту правочину. Важливо, що проєкт прямо закріплює принцип contra proferentem: якщо умову договору сформульовано неясно, тлумачення здійснюється не на користь сторони, яка цю умову запропонувала. Зміни у частині недійсності правочинів і договорів спрямовані на те, щоб зробити регулювання інституту недійсності більш логічним, усунути дублювання та колізії, а також врахувати принцип добросовісності.
Використовуйте “Теми в центрі уваги” у LIGA360 для ефективного моніторингу актуальних новин. Виберіть теми, які вас цікавлять, і наша система автоматично збере всі важливі новини та аналітику, вам залишиться лише переглядати оновлення. Дізнайтеся більше про можливості цієї функції прямо зараз.
Представництво
Законопроєкт передбачає, що представництво може здійснюватися за довіреністю та/або на підставі договору. Ця зміна визнає, що сам по собі договір доручення (чи інший договір, наприклад, агентський) вже наділяє повноваженнями представника, і для представництва може бути достатнім укладення договору, якщо сторони так бажають. Довіреність же виступає інструментом зовнішньої легітимації представника для третіх осіб. Тобто, законодавець акцентує, що договір і довіреність - рівноправні підстави виникнення представництва. Наслідком цього є спрощення: наприклад, комерційний агент може діяти на основі лише агентського договору, без окремої довіреності, якщо треті особи обізнані зі змістом договору (у практиці це може бути публікація виписки з договору або надання його копії).
Строки і позовну давність
Закріплюється загальний підхід про початок від наступного дня та завершення в останню годину останнього дня. Уперше законодавець дає визначення понять «півріччя», «квартал» та «півмісяць», що ліквідує прогалину у праві й уніфікує практику. Чітко розмежовано обчислення строків у днях та годинах, що особливо актуально для сучасних цифрових операцій, коли виконання чи захист права може відбуватися у вузьких часових межах. Важливим є уточнення про включення вихідних та святкових днів, а також спеціальне правило про перенесення кінцевої дати на перший робочий день, що відповідає практиці судів і запитам суб'єктів приватного права.
Автори законопроєкту очікують, що оновлення Цивільного кодексу в частині загальних положень створить міцніший правовий фундамент для всіх приватних відносин, що, своєю чергою, сприятиме розвитку цивільного обороту, зростанню довіри між його учасниками та зміцненню верховенства права.
Відповідно до положень законопроєкту № 14057, його метою є системне оновлення інституту особистих немайнових прав, створення сучасної та ефективної системи правового захисту нематеріальних благ фізичних та юридичних осіб, а також гармонізація цивільного законодавства України з європейськими стандартами у сфері прав людини.
Так, положеннями даного законопроєкту передбачено:
Оновлення поняття та системи особистих прав
Особисті права фізичної особи групуються в чотири види:
особисті права, що забезпечують індивідуалізацію фізичної особи;
особисті права, що забезпечують інформованість фізичної особи (інформаційні права);
особисті права, що забезпечують приватність фізичної особи;
особисті права, що забезпечують свободу соціального буття фізичної особи.
Особисті права в цифровому середовищі
1) право на цифровий образ (акаунт, профіль, аватар), що дасть змогу протидіяти створенню фейкових сторінок, крадіжці цифрової ідентичності та іншим маніпуляціям;
2) право на цифрову приватність («цифровий слід» особи: метадані, історію пошукових запитів, дані геолокації тощо);
3) право на забуття, яке вперше на рівні кодексу закріплюється можливості надання особі вимагати вилучення неактуальної, недостовірної або неправомірної інформації про себе із загального доступу та результатів пошукових систем;
4) право на захист від діпфейків, яке прямо забороняє створення та використання штучно згенерованих за допомогою штучного інтелекту зображень, голосу особи (deepfake) без її згоди, надаючи інструменти для боротьби з дезінформацією та маніпуляціями;
5) право на інформаційний спокій (дзвінки, листи, повідомлення) у неробочий час, що є відповіддю на розмиття меж між роботою та особистим життям в умовах дистанційної зайнятості та захищає право на відпочинок.
Особисті права у сфері біомедицини
ЦК України пропонується доповнити новими статтями: «Право на здоров'я», «Право на медичну та/або реабілітаційну допомогу», «Репродуктивні права» та «Право на донорство та трансплантацію», які деталізують права пацієнтів та створюють цілісну систему їх правового регулювання.
Посилення захисту гідності фізичної особи
Для посилення захисту фізичної особи від будь-яких форм фізичного, психічного та психологічного насильства, тиску або іншого втручання вводяться окремі права на тілесну та психічну недоторканність.
Посттанативні особисті права
Ця новела надає членам сім'ї та близьким родичам померлої особи чіткий юридичний інструментарій для захисту її доброго імені, спростування недостовірної інформації, а також контролю за використанням її імені, зображення та особистих нотаток після смерті.
Індивідуалізація фізичної особи
Деталізуються існуючі та вводяться нові особисті права на: ім'я, підпис, зображення, голос, біометричні та генетичні дані, особистий і родовий герб.
Особисті права юридичної особи та інших суб'єктів приватних відносин
Проєкт регулює право на найменування, право на цифровий образ, право на символіку, право на репутацію, право на інформацію, право на професійну таємницю, право на таємницю кореспонденції, право на цифрову приватність та право на місцезнаходження юридичної особи.
Законопроєктом також вносяться зміни до низки інших кодексів і законів України, з метою забезпечення їх відповідності новій редакції книги другої ЦК України.
Очікується, що прийняття законопроєкту дасть змогу створити в Україні сучасну та прогресивну систему захисту особистих немайнових прав, що відповідатиме європейським стандартам.
Шукайте правові акти та судові рішення легко з LIGA360. Наше комплексне рішення дозволяє юристам оперативно аналізувати законодавство і відстежувати важливі для вашої практики зміни. Дізнайтеся, як ми можемо спростити вашу роботу - замовте персональну презентацію прямо зараз.
Читайте також: Скасування Господарського кодексу: як адаптувати договори оренди комерційної нерухомості до норм ЦК
