Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду направив на новий апеляційний розгляд кримінальне провадження щодо особи, котрій був призначений штраф за те, що вона з двома іншими особами, які не були обізнані про її злочинний умисел, незаконно (зайшли під виглядом працівників газової служби) проникла до квартири, де мешкав її колишній чоловік, і відкрито викрала майно, вважаючи, що має на нього право. Про це повідомила прес-служба ВС.
Орган досудового розслідування обвинувачував цю особу у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло та вчиненому в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 186 КК України). Районний суд, з яким погодився апеляційний суд, перекваліфікував її дії на самоправство (ст. 356 КК України).
У касаційних скаргах як прокурор, так і потерпілий зазначили про неправильну кваліфікацію судом дій винної.
Колегія суддів ККС ВС погодилася з цими доводами прокурора та потерпілого та призначила новий розгляд справи в апеляції.
Верховний Суд скасував судові рішення міського та апеляційного судів і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Відповідну постанову у справі № 750/808/18 ВС прийняв 15.09.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.
Незамінний інструмент для роботи адвокатів та юристів! Система аналізу VERDICTUM містить 85 млн судових рішень з господарських, цивільних, кримінальних та адміністративних справ, відображає історію проходження справ та подібні рішення. Швидко аналізуйте правові позиції Верховного Суду, моніторте розклад судових засідань та завантаженість суддів.
ВС вказав, що апеляційний суд підтримав висновки місцевого суду щодо відсутності умислу засудженої на викрадення чужих речей, проте не перевірив доводів апеляційних скарг стосовно того, що винна проникла в чужу квартиру, куплену її свекром, у якій вона хоч і проживала деякий час, однак ні вона, ні її колишній чоловік не були її власниками.
Залишилися без уваги й доводи про дату розірвання шлюбу, оскільки відповідно до судового рішення шлюб між подружжям розірвано в жовтні 2016 року (події злочину відбувалися в березня 2017 року), зі змісту якого вбачається, що сторони мають невирішений спір стосовно проживання дітей, однак у рішенні не зазначено, що вони мають невирішений спір про розподіл майна. Крім того, як видно з показань потерпілого, особа пішла з квартири ще за рік до подій злочину і забрала свої речі. Упродовж року в неї не виникало питань щодо розподілу майна з потерпілим.
Вам може бути цікаво відвідати вебінар "Досудове слідство: практика застосування окремих положень кримінального процесуального кодексу", який відбудеться 12 листопада. Детальніше за посиланням.
ВС зазначив, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи вирок місцевого суду без зміни, не проаналізував доводів апеляційних скарг, а послався на показання винної в частині того, що вона мала намір винести з квартири лише майно, набуте в період шлюбу, тобто спільне майно, без належної аргументації на доводи прокурора.
Припущення, на яких суд апеляційної інстанції ґрунтував своє рішення, є недопустимими та вказують на порушення вимог ст. 370 КПК України, що призвело до необґрунтованого висновку суду про перекваліфікацію дій особи з ч. 5 ст. 186 на ст. 356 КК України.
Крім того, ККС ВС визнав належними доводи прокурора та потерпілої сторони щодо незаконного складу суду, який розглядав апеляційні скарги, оскільки одна із суддів брала участь у кримінальному провадженні як під час досудового розслідування, так і під час перегляду вироку місцевого суду по суті. Отже, ухвала апеляційного суду була прийнята незаконним складом суду, що є безумовною підставою для скасування постановленого щодо особи судового рішення.
Також вам буде цікаво:
ТОП-5 суперечливих правових позицій Верховного Суду
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує першу систему аналізу судових рішень із передбаченням вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката протягом підготовки до судових засідань. Детальніше за посиланням.
