Генеральний прокурор може бути суб'єктом дисциплінарної відповідальності в разі вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідного висновку Вища рада правосуддя дійшла за результатами розгляду 20 червня 2019 року скарги адвоката С. Рохманова (який діє в інтересах К. Корнацької) на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 23 травня 2018 року № 216дп-18 про закриття дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора Юрія Луценка.
Закриваючи провадження, Комісія мотивувала свій висновок неможливістю притягнення Генерального прокурора до дисциплінарної відповідальності через те, що відповідно до Закону "Про прокуратуру" (Закон) Генпрокурор не уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення до самого себе.
Комісія вважає, що за відсутності належного правового регулювання позбавлена можливості здійснювати дисциплінарні провадження стосовно Генерального прокурора.
ВРП не погодилась із таким висновком. Органом, який здійснює дисциплінарні провадження стосовно прокурорів, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Враховуючи визначені Законом повноваження, Комісія не може уникати оцінки дій прокурора, у тому числі й Генерального, щодо наявності або відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
За результатом розгляду скарги на рішення Комісії від 23 травня 2018 року № 216дп-18 ВРП скасувала рішення Комісії та ухвалила нове рішення, у якому дійшла висновку про наявність у діях Генерального прокурора складу дисциплінарного проступку, втім, закрила дисциплінарне провадження через сплив строку накладення дисциплінарного стягнення.
Рішення ВРП може бути оскаржене до Верховного Суду протягом 30 днів із дня його ухвалення з підстав, передбачених статтею 54 Закону "Про Вищу раду правосуддя".
Як раніше писала ЮРЛІГА, подання про звільнення Генпрокурора не підтримав профільний комітет .
