Мінсоцполітики винесло на громадське обговорення проект Закону щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці.
Пропонується подолати фіктивну самозайнятість через закріплення на законодавчому рівні принципу презумпції наявності трудових відносин.
Зокрема, у КЗпП вводиться термін "роботодавець" під яким розуміється власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (особа) чи фізична особа, які в межах трудових відносин використовують найману працю.
Підставою ж для виникнення трудових відносин є трудовий договір або встановлення факту наявності трудових відносин.
В сою чергу трудовий договір у новій статті 21-1 КЗпП визначаться як угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується особисто виконувати визначену роботу, а роботодавець зобов'язується надати працівникові роботу, своєчасно та у повному обсязі виплачувати заробітну плату і забезпечувати належні умови праці. В особливій формі трудового договору - контракті - за угодою сторін можуть встановлюватися строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового.
Факт наявності трудових відносин незалежно від назви та виду домовленостей встановлюється, якщо є три і більше ознаки:
1) періодично (два і більше разів) особі надається винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;
2) особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;
3) винагорода за виконувану роботу (надані послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 і більше % її доходу протягом 6 календарних місяців;
4) робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
5) особа виконує роботи (надає послуги) подібні до роботи, що виконується штатними працівниками роботодавця;
6) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;
7) тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.
Працівник може самостійно звернутися до Держпраці для встановлення факту наявності трудових відносин. Державний інспектор праці встановить факт за результатами здійснення заходів державного контролю.
Факт наявності трудових відносин може встановлюватися в судовому порядку. Обов'язок доказування відсутності трудових відносин покладається на відповідача.
У разі встановлення факту наявності трудових відносин працівник і роботодавець зобов'язані укласти трудовий договір.
Крім того проектом акта пропонується зобов'язати осіб, які виконують роботи або надають послуги на підставі деяких видів цивільно-правових договорів, мати статус суб'єкта підприємницької діяльності при виконанні робіт з важкими, шкідливими умовами праці та умовами підвищеного ризику для здоров'я, робіт з підвищеною небезпекою, або там де є потреба у професійному доборі.
За порушення правил оформлення та допуску до роботи роботодавці заплатять штраф, розмір якого варіюється від 15- до 30-кратного розміру МЗП [цю величину можна дізнатись у модулі "Довідники" ІПС "ЛІГИ:ЗАКОН"] .
Зауваження та пропозиції приймаються до 8 березня у електронній формі в порядку участі у громадському обговоренні на сайті Мінсоцполітики або у письмовій формі на адресу: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10.
Зверніть увагу: 25 лютого відбудеться практикум "Структурування бізнесу з метою захисту від рейдерських атак".
