22 березня відбулася загальна конференція Всеукраїнської самоврядної організації фахівців конкурсного права. Перед офіційною частиною арбітражні керуючі обговорили реформу інституту банкрутства, старт для впровадження якої дали народні депутати, прийнявши за основу проект № 8060 Кодексу з процедур банкрутства. Бесіду модерувала Олена Волянська, радник Юридичної компанії LCF, арбітражний керуючий.
Прийняття кодексу за основу є важливим кроком у розвитку інституту банкрутства, - вважає Ігор Ніколаєв, юридичний радник Центру комерційного права, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих і Громадської ради при Мінюсті. Він повідомив, що наразі у парламенті перебуває 7 ініціатив, які передбачають зміни до законодавства про банкрутство. В їх числі і законопроект № 3132-д, розроблений Центром, який передбачав внесення змін до чинного законодавства з питань корпоративного банкрутства. Також було подано два законопроекти що банкрутства фізичних осіб. За словами І. Ніколаєва, після того, як Президент в Давосі взяв зобов'язання поліпшити ситуацію з банкрутством для розвитку економіки розпочалась робота з об'єднання ініціатив в законопроекті № 3132-д. В результаті вийшов кодифікований акт з двох книг, окремі положення якого одночасно і поліпшують життя арбітражного керуючого і ускладнюють його. При цьому документ має збалансувати всіх учасників процедури і рівномірно розподілити тягар участі. Зміни направлені на підвищення ефективності процедури, скорочення строків та неможливість зазіхання на майно банкрута, яке має бути придбане через аукціон - всі кредиторам мусять отримати частку від виторгу. І. Ніколаєв запевнив, що кінцева редакція законопроекту має передбачати виключно електронні аукціони - масові маніпуляції стануть неможливі. Крім того, суддям заборонять водити справу по інстанціям. Має бути забезпечена відкритість процедури банкрутства для кредиторів: керуючий звітуватиме, яке майно виявлене. Питання з оплатою послуг арбітражного керуючого також буде поступово вирішене - спочатку забезпечать мінімальну плату, яка зростатиме в подальшому. Стосовно споживчого банкрутства І. Ніколаєв нагадав, що інститут не є новим, оскільки застосовується до ФОП, тому відбудеться поширення на фізосіб. Корпоративне банкрутство має на меті врегулювання економічних відносин, індивідуальне ж переслідує соціальну мету - фізособа зможе відновити свою платоспроможність і брати участь в суспільних відносинах. Найближчим часом Україну відвідає дві місії: моніторингова МВФ та оціночна ЄС, які визначать достатність кроків України у врегулюванні цього питання. Оскільки у депутатів є два тижні для оформлення проекту до другого читання, Комітет опрацює пропозиції в найближчий час. Очікується, що кодекс приймуть до Великодня, або одразу після свят. Закон має набути чинності до літа.
Свого часу реформування банкрутства за законопроектом № 3132-д у місії МВФ оцінював Майкл Ведер, доктор права, професор і адвокат з Голландії, який вважає ініціативу прогресивною. М. Ведер розказав про підходи до регулювання діяльності арбітражних керуючих в ЄС. Так, не всюди арбітражні керуючі отримують ліцензії від уряду (наприклад, таким виключенням є Голландія). В таких юрисдикціях важлива роль належить самоврядним організаціям, які займаються підготовкою до професії, видають кодекси поведінки та контролюють дотримання правил. М. Ведер вказав і на важливість врегулювання боргових зобов'язань фізичних осіб. Він пояснив, що погашення боргу є важливою складовою, оскільки особу не можна залишати в «борговій тюрмі» - важливо дати шанс почати все «з чистого листа». Процедуру списання боргу для фізосіб-споживачів важливо запровадити з огляду на неможливість їх ліквідації як юросіб, адже люди продовжують існувати. Через неплатоспроможність споживачів виникають економічні проблеми. Так, одна з тематичних директив ЄС стосується ФОПів, але підкреслює важливість списання боргу для споживачів. В банкрутстві фізосіб важливо брати до уваги соціальні аспекти, важливою є можливість списання боргу. При цьому необхідно запобігти виникненню проблем, які спричинені аморальним відношенням (ви не платите борги і вам нічого не буде) та можливістю шахрайства. Це треба враховувати, але це не може стати перешкодою для процедури списання боргу для фізосіб, - впевнений М. Ведер. Він додав, що в ЄС списання боргу наближається до адміністративного провадження. Також не існує універсального підходу - строки для відповідних звернень варіюються від 1 до 7 років. Для допуску до процедури списання боргу необхідно надати докази про спроби розумним чином ліквідувати борг - такий собі фільтр для подання заяв. Крім того, важливо розібратися в причинах заборгованості - без їх подолання нічого не зміниться. Доступ до процедури списання має бути обмежений. Наприклад, в Нідерландах з подібною заявою можна звернутися раз в 10 років. М. Ведер впевнений, що попереду в самоврядних організаціях багато цікавих але складних часів: вони відіграватимуть важливу роль в забезпеченні ефективності процедури, балансу, гуманістичного підходу в процедурі банкрутства фізосіб.
Олександр Бірюков, віце-президент ВСОФКП, доктор юридичних наук, підтвердив, що в деяких країнах банкрутство фізосіб встановлюються раз в житті. Так, в США при введені процедури звертались в основному студенти, які не змогли повернути кредити на навчання. В Казахстані можна звертатись скільки завгодно, але списання є привілеєм і застосовується протягом певного часу. З огляду на досвід інших країн українцям варто навчитись управляти своїми фінансами.
Про професіоналізм та морально-ділові якості арбітражних керуючих говорив Владислав Філатов, партнер ЮК «Соколовський та партнери». Як член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих він вказав на їх низький професіоналізм: більше половини справ, які надходять до комісії, мають ознаки шахрайства, за що керуючих позбавляють свідоцтв. Проблему відсутності етичних стандартів для професії треба було почати вирішувати давно, адже перші ліцензії видавались майже автоматично - тоді арбітражні керуючі призначались на одну справу з завданням вкрасти майно. Тому В. Філатов переконаний в необхідності прийняття кодексу етики, який встановив би правила для всього ринку, що в свою чергу підвищило б довіру. Він впевнений, що через підвищення цінності фахівців можна буде вирішувати питання оплати, буде забезпечена можливість вирішення конфліктів у справах. Тим паче, без встановлення правил етики не варто підходити до банкрутства фізосіб, - впевнений В. Філатов.
Представник органу влади - Міністерства юстиції - Юрій Моісеєв підтримав ідею об'єднання арбітражних керуючих. За його словами необхідність створення органу самоврядування має бути передбачена в законі.
Таким чином організація матиме публічно-правовий характер і прийматиме регуляторні акти, за порушення яких передбачатиметься відповідальність. Також необхідно встановити обов'язкове членство всіх осіб, які отримали допуск до професії. З огляду на таке регулювання, необхідний кодекс або правила етики, який буде основою для контролю за якістю наданих послуг. Мінюст готовий посприяти створенню єдиної організації з обов'язковим членством і передати спільноті свої функції регулятора.
Реформувати галузь неплатоспроможності неможливо без створення саморегулювання, якому в кодексі присвячено мало, - впевнений Сергій Донков, старший юрист практики вирішення спорів ЮФ Evris, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. Він додав, що саме професійна спільнота має прийняти рішення стосовно об'єднання та етики. С. Донков нагадав, що професійне самоврядування (на ринку цінних паперів) з'явилось на початку 30-х років ХХ століття в США на фоні Великої депресії, потім практику підхопила Британія. Таким чином, організації вважаються саморегулівними, якщо їх створення передбачено галузевим законодавством. На них покладаються як нормотворча та контрольна, так і факультативні функції (вирішення спорів, створення фондів на відшкодування збитків і т. д.). Сьогоднішня система державного регулювання має такі недоліки як недостатність механізму зворотного зв'язку в системі контролю. Тому Кабмін запроваджує засади розвитку саморегулювання.
Наостанок С. Донков процитував монографію знаного науковця В'ячеслава Джуня. Який ще в 2006 році писав про доцільність створення єдиної професійної організації з обов'язковим членством, якій буде передана частина функцій держави та яка займалася б підготовкою, контролем тощо.
Марина Ясинська
Фото Юрпрактики
