Касаційний кримінальний суд Верховного Суду на підставі синтаксичного аналізу норми пункту 2 частини першої статті 50 КПК дійшов висновку, що повноваження захисника на участь в кримінальному провадженні підтверджуються крім свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, також ордером або договором із захисником, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Роз'яснено, що законодавець використовував синтаксичну конструкцію, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком та між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або». Вживання «або» для з'єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік. Якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перерахованих умов.
Суд не бачить підстав під час тлумачення пункту 2 частини першої статті 50 КПК відступати від звичайного значення, яке надається цій синтаксичній конструкції законодавцем.
На користь того, що умови підтвердження повноважень захисника, зазначені в пункті 2 частини першої статті 50 КПК, застосовуються альтернативно, свідчить і частина перша статті 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо на додаток до свідоцтва захисник надав хоча б один із документів, передбачених пунктом 2 частини першої статті 50 КПК (ордер, договір, доручення).
Відповідну постанову у справі № 752/11464/16-к було винесено 6 лютого.
Всі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яка створена для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.
