Особливості виконання обов'язків підозрюваного. Про що не знають слідчі судді

Олександр Максименко, старший юрист практики кримінального права та захисту бізнесу, адвокат, та Ілля Москвичов, юрист практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger
22.05.2020, 17:26
829
0

На сьогоднішній день застава залишається найпопулярнішим запобіжним заходом, який застосовується у кримінальних провадженнях, пов'язаних з корупційними злочинами. Найбільше цьому сприяє законодавство, в якому закріплений обов'язок слідчих суддів встановити розмір застави, якщо особу підозрюють у вчинені злочину, який не пов'язаний із застосуванням насильства. І попри всі намагання зробити виключення з цього правила та заборонити заставу у провадженнях за «корупційними статтями», після останніх комплексних правок у КПК восени 2019 року ця норма залишилась незмінною. Тож застава продовжує бути актуальним запобіжним заходом, з яким часто доводиться працювати адвокатам, що спеціалізуються на економічних злочинах.

Існує думка, що шляхом сплати застави особа «відкупається» від тримання під вартою. Однак, в реальності це не так. Разом з визначенням розміру застави, слідчий суддя встановлює певну кількість додаткових до встановлених КПК обов'язків, які підозрюваний має невпинно виконувати.

Внесена сума грошей при цьому виступає гарантією зі сторони підозрюваного, що ці обов'язки будуть виконуватись. В іншому випадку застава в повному обсязі буде стягнута до держбюджету, що й сталося не так давно. Через неналежне виконання покладених на підозрюваного обов'язків у квітні Державний бюджет України збільшився мінімум на 85 млн гривень.

Але виконання покладених на особу обов'язків також має свої особливості, від розуміння яких може залежати майбутнє внесеної застави. Питання покладення обов'язків недостатньо врегульовано у КПК, що разом із відсутністю сталої судової практики може призвести до досить курйозних ситуацій.

У цій статті акцент зроблено на найпоширеніші типи обов'язків, з якими може зіткнутися особа у випадку внесення застави, такі як: носіння електронного засобу контролю, заборона виїзду за кордон або населеного пункту проживання, обов'язок здати закордонні паспорти тощо.

Електронний засіб контролю

Контроль за підозрюваним шляхом покладення обов'язку носити електронний засіб контролю, який частіше називають електронним браслетом, мав би стати зручним способом для правоохоронних органів цілодобово спостерігати за виконанням особою інших обов'язків зі значною економією людського ресурсу (без встановлення негласного спостереження).

«Браслет» дає можливість цілодобово контролювати місцезнаходження особи, будь-які переміщення, організації, що відвідує підозрюваний/обвинувачений, що в майбутньому також може стати додатковим аргументом з боку правоохоронців на доказ вини особи.

Для самого ж об'єкту спостерігання такий спосіб контролю вдається не дуже обтяжливим. В уяві виникає образ непомітного браслету, який кріпиться на тілі та не створює жодних незручностей.

В реальності проблеми виникають як в процесуальному, так і в побутовому аспектах. Перша з них може виникнути ще до самого носіння електронного засобу. Суди у своїх рішеннях покладають обов'язок на слідчого або прокурора щодо забезпечення закріплення засобу контролю. При цьому не усі органи, наділені слідчою функцією, мають можливість самостійно виконати припис суду. Точніше, засобами контролю опікується лише одна структура - Головне управління Національної поліції. Порядок застосування електронних засобів контролю встановлено в Наказі МВС від 08.06.2017 № 480.

Олександр Максименко

Таким чином, у випадку, якщо досудовим розслідуванням у провадженні займався інший орган (наприклад НАБУ), то це може затягнути процес виконання ухвали слідчого судді через відсутність належної комунікації між структурами та бюрократичні перепони. В такому випадку може виникнути питання, чи має особа нести відповідальність за невиконання ухвали слідчого судді, що сталася через бездіяльність правоохоронних органів.

Звісно, так як обов'язок забезпечити електронними засобами контролю покладається на правоохоронців, відповідальність за таке забезпечення також несуть правоохоронці. Водночас це не застраховує від можливих претензій щодо невиконання приписів суду, до чого потрібно бути готовим.

Крім того, з огляду на новини про плачевну ситуацію щодо наявності в органах електронних браслетів, виникає питання щодо реальної можливості виконання ухвали суду у відповідній частині. Якщо такої можливості не існує, важливо належним чином це зафіксувати шляхом подання клопотання до слідчого про виконання обов'язку, покладеного судом, а також сповістити про це суд. Такі дії унеможливлять можливі майбутні претензії щодо невиконання ухвали суду та, відповідно, зазіхання на сплачену заставу.

Якщо особі все ж таки «пощастило», та необхідне спорядження знайшлося, браслет, за дорученням начальника підрозділу поліції, одягає поліцейський. При цьому поліцейський повинен роз'яснити правила користування електронним засобом контролю, а також наслідки порушення правил експлуатації обладнання. З фактом одягання електронного засобу складається протокол про застосування електронного засобу контролю, протокол роз'яснення правил користування електронними засобами контролю, а також видається пам'ятка з експлуатації ЕЗК.

І тут ми підходимо до іншого аспекту застосування засобів контролю. Разом з браслетом, який закріплюється га гомілці або зап'ясті руки, особі видається так званий «треккер». Цей апарат ніде не закріплюється, але технічно завжди має бути у найкоротшій відстані від браслета.

Таким чином, окрім браслету, особа завжди має носити з собою треккер, при цьому у разі втрати сигналу між ним та браслетом, про це моментально сповіщаються відповідні підрозділи, що призводить іноді до досить неприємних ситуації (особа могла вийти в сусідню кімнату без треккера, що вже провокує увагу правоохоронців).

Крім того, при видачі треккеру особі повідомляється про необхідність заряджати електронний пристрій. З огляду на те, що заряду батареї зазвичай вистачає максимум на 4 години, цей процес також може завдавати досить вагомі незручності.

Виникає питання, чи зобов'язана особа взагалі займатися цим, адже суд зобов'язує носити електронний засіб контролю без зазначення будь який інших обов'язкових дій. Також чи може особа вважатися такою, що порушує покладений обов'язок, якщо треккер розрядився.

Таким чином реальна ефективність покладання такого обов'язку, як носіння електронного браслету, знижується через процесуальні та технічні нюанси.

Заборона відлучатись від населеного пункту проживання або перебування

Іншим обов'язком, який часто покладається на особу, у випадку обрання застави як запобіжного заходу - заборона відлучатись від населеного пункту проживання або перебування. Виключення з цього правила може бути тільки у випадку надання дозволу слідчим або прокурором. На практиці, якщо особа дотримується встановлених обов'язків, правоохоронці можуть йти на зустріч, якщо виїзд необхідний для лікування або у важливих робочих питаннях.

Водночас, надання такого дозволу - це повна дискреція слідчого та прокурора. Законодавчо не встановлений обов'язок роз'яснити відмову у наданні дозволу, а також оскарження такої відмови, тож тут багато чого залежить від ставлення слідчого та прокурора до підозрюваного/обвинуваченого. Відсутність обов'язкових підстав надання дозволу, а також відсутність процедури оскарження, нічим необмежена дискреція правоохоронців значною мірою порушує права особи, на яку був покладений відповідний обов'язок.

Крім того, виникає досить цікаве питання у випадку, якщо було подано два клопотання про надання дозволу до прокурора та слідчого. Можлива ситуація, коли прокурор надав дозвіл, а слідчий відмовив задоволенні клопотання, чи навпаки. В такому випадку, виходячи із вищого ієрархічного процесуального статусу прокурора, рішення прокурора мало б мати більшу вагу та повинно «перекривати» рішення слідчого. Але, так як про це прямо не вказано в ухвалах слідчих суддів (вони використовують сполучник «або», який більш вказує на рівноправність суб'єктів в цьому окремому питанні), а також через те, що дане питання не врегульовано в КПК, воно залишається відкритим.

На практиці, якщо було отримано дозвіл від прокурора, задля попередження можливих негативних процесуальних дій з боку слідчого, який може подати клопотання про стягнення застави та застосування більш тяжкого засобу забезпечення, необхідно обов'язково сповістити слідчого про прийняте прокурором рішення. Крім того, у випадку, якщо дозвіл був отриманий на виїзд за кордон, необхідно сповістити відповідні органи міграційної служби, задля попередження можливих ексцесів при перетині кордону.

Ще однією незручністю, з якою може зіткнутися підозрюваний або обвинувачений і, як наслідок, захисник, це перетин кордону в аеропортах із засобами контролю. На сьогоднішній день не існує інструкцій, які б регулювали проходження особи з електронним браслетом через пункти контролю в аеропортах. Таким чином, єдиним виходом є зняття електронного браслету. Проблема в тому, що не існує такої підстави зняття браслету, як дозвіл слідчого або прокурора на виїзд за кордон. Тож, навіть отриманий в законний спосіб дозвіл від прокурора або слідчого не дає змогу в повній мірі реалізувати своє право на відлучення за кордон.

Ілля Москвичов

Здача закордонних паспортів

З питанням виїзду за кордон також пов'язаний ще один обов'язок який часто покладається при обранні застави - здача закордонних паспортів на зберігання. Проблема в тому, що вказаний обов'язок взагалі не регламентований в жодному нормативно-правовому акті.

Єдиним нормативно-правовим актом, що регулював порядок вилучення паспорту у випадку обрання відповідного запобіжного заходу, була Постанова КМУ від 31.03.1995 №231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», який на даний момент втратив чинність. Жодного чинного документу, постанови, інструкції, які б регулювали порядок виконання обов'язку передачі закордонного паспорту на зберігання на сьогоднішній день не існує.

І в цьому також є своя логіка. Здача закордонних паспортів як такий - це захід, що перекочував до української правової системи з радянського законодавства, де доступ особи до інших держав завжди було болючою темою. У світлі реформування кримінального процесуального законодавства взагалі постає питання про доцільність такого обов'язку.

Але не слід забувати, що, не дивлячись на відсутність встановленого механізму, ухвалу суду необхідно виконувати. На практиці паспорти за заявою особи здаються за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення ДМС України. І знову ж таки, повертаючись до питання дозволу на виїзд за кордон, не існує механізму повернення паспортів у випадку надання такого дозволу, що може призвести до небажаних протистоянь з ДМС, особливо у разі обмеженого часу, наприклад, при встановленій даті вильоту.

Висновки

Таким чином, з першого погляду може здаватися, що обов'язки, які покладаються на особу у випадку встановлення застави, є досить чіткими, а їх порушення завжди цілеспрямоване та умисне. Але, водночас, їх виконання пов'язане з великою кількістю неоднозначних ситуацій, які виникають через недостатній рівень законодавчого врегулювання тих чи інших питань, а іноді і повну відсутність будь-якої нормативної бази щодо окремих обов'язків. Це заважає добросовісному виконанню приписів суду особою, на яку були покладені відповідні обов'язки, а також надає можливість для зловживання зі сторони шахраїв.

І якщо раніше стягнення коштів застави за невиконання обов'язків було скоріше виключним явищем, тенденції вказують на те, що в майбутньому таких прецедентів буде все більше і більше. Таким чином все актуальніше буде ставати питання, як діри в законодавстві будуть використовуватись стороною захисту, а також як на це буде реагувати суд.

Олександр Максименко,

старший юрист практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger, адвокат


Ілля Москвичов,

юрист практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger

Читайте також:

Банкрутство під час карантину: які законодавчі зміни заплановано

Адміністративна процедура: що це та як працюватиме

Захист інтересів клієнта в суді потребує глибинного аналізу законодавчого поля та правових прецедентів. Для полегшення діяльності адвоката ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360: АДВОКАТ - комплексне рішення, яке об'єднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката. Отримайте доступ до повної бази НПА зі зворотними посиланнями на пов'язані документи, 85 млн судових рішень із правовими позиціями Верховного Суду, інформації про 6,5 млн компаній і підприємців із відображенням бізнес-зв'язків. Замовляйте у травні зі знижкою 30 %.

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись