Обґрунтованість повідомленої підозри. Досудове розслідування

Адвокат Георгій Тігішвілі розповідає про практику ЄСПЛ в частині визнання підозри обгрунтованою та аналізує її застосування українськими судами
24.05.2019, 15:26
843
0

Обґрунтованість підозри є самостійним і досить важливим елементом доказування на стадії досудового розслідування кримінальних правопорушень. Лише за умови наявності обґрунтованої підозри кримінальний процесуальний закон передбачає застосування запобіжних заходів (глава 18 КПК України), надає можливість слідчому судді продовжити строк досудового розслідування (ч. 5 ст. 2951 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також (2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити наступні дії передбачені ч. 1 статті 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовій практиці, в процесі доказування, досить часто зустрічається застосування слідчими суддями, стороною обвинувачення та стороною захисту наступного висновку: поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" від 28.10.1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990 року).

Георгій Тігішвілі

Повний текст пункту 175 Рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" наведений нижче.

Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від ЗО серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

Вважаю, що досить важливим для правильного правозастосування зазначеної практики Європейського суду з прав людини є аналіз першоджерел на які вказує Європейський суд з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", саме:

· Рішення ЄСПЛ у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A);

· Рішення ЄСПЛ у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від ЗО серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

В свою чергу, рішення ЄСПЛ у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" і Мюррей проти Сполученого Королівства" мають посилання на рішення ЄСПЛ у справі

· 3. "Броган та інші проти Сполученого Королівства" (Brogan and others v. the United Kingdom, Series A no. 145-B, pp. 32-33, § 59).

Отже, джерелами для формування поняття "обґрунтована підозра", яке міститься у рішенні ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", є вищезазначені рішення ЄСПЛ, які ухвалені у справах проти Сполученого Королівства. І ці справи мають дещо спільне.

· По'вязані із терористичним актами в Північній Ірландії;

· По'вязані із застосуванням положень Законів про попередження тероризму (тимчасові положення) 1974,1976,1984 і 1989 р.р. (Prevention of Terrorism (Temporary Provisions) Acts 1974,1976,1984 and 1989), яким

· Встановлювались спеціальні повноваження для правоохоронців щодо підстав невідкладного затримання задля доставлення затриманої особи до суду; проведення допиту, обшуку задля попередження вчиненню злочинів чи відвернення негативних наслідків тощо.

· Що, в свою чергу, не відповідало закріпленим в Конвенції про захист прав та основоположних свобод стандартам, але, з огляду на складність попередження проявів тероризму, існування ризиків жертв серед мирного населення та інших втрат, виправдовувало мету.

З урахуванням зазначених обставин ЄСПЛ були зроблені висновки про те, що: (1) "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення; (2) Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.

Зазначеним, ЄСПЛ встановив мінімальні гарантії, яких мають дотримуватись правоохоронні органи саме під час здійснення НЕВІДКЛАДНИХ дій задля попередження вчиненню особливо тяжких злочинів чи відвернення негативних наслідків терористичних атак.

· У цьому відношенні тероризм підпадає під особливу категорію злочинів. Через ризик втрати життя та людських страждання, поліція зобов'язана діяти невідкладно, враховуючі всю інформацію, включаючи інформацію з таємних джерел.

· Крім того, поліції часто доводиться заарештовувати підозрюваного у тероризмі на підставі достовірної інформації, яка не може бути розкрита підозрюваному, не ставлячи під загрозу джерело інформації, або подана до суду для підтримки обвинувачення - "Рішення ЄСПЛ у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (п.32).

В цьому ж п. 175 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" ЄСПЛ зазначає - "однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри". Із посиланням на рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", яке, між іншим, пов'язане із обвинуваченням в корупційних злочинах.

На мою думку, ЄСПЛ однозначно вказав, що:

(1) задля попередження злочину особа може бути затримана, її може бути допитано, може бути проведено обшук, за умови, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. І висновок ЄСПЛ в цій частині гармонічно поєднується із кримінальним процесуальним законом України (наприклад ст.ст. 207, 208 КПК України).

(2) Проте, під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу (особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою), продовження дії запобіжного заходу, продовження строку досудового розслідування та в інших випадках, має бути доведено, що підозра ґрунтується на обґрунтованих підставах.

На підтвердження зазначеного також свідчить наступна практика ЄСПЛ:

· Рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX. Суд нагадує, що питання проте, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.

· Рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами.

· Рішення у справах "Іловецький проти Польщі" (Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX. Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними".

Отже, Кримінальний процесуальний кодекс України і практика ЄСПЛ однозначно вказують, що зі спливом певного часу з моменту повідомлення особі про підозру, під час вирішення питань, які виникають в ході тривалого досудового розслідування, зокрема: продовження дії запобіжного заходу, продовження строку досудового розслідування тощо, має бути доведено, що підозра ґрунтується на обґрунтованих підставах. Тобто, в матеріалах кримінального провадження вже мають бути конкретні фактичні дані та інформація, як підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а не абстрактні та узагальнені твердження про обґрунтованість підозри.

Георгій Тігішвілі,

адвокат

Вже найближчим чином в інформаційно-правових системах "ЛІГА:ЗАКОН" буде випущено новий модуль "Практика ЄСПЛ". А поки всі рішення Європейського суду з правв людини, винесені у справах проти України, можна знайти у модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГА:ЗАКОН".. Якщо ви ще не є користувачем систем, замовьте тестовий доступ аби переконатися у їх перевагах.

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись