УКБС вважає, що новації проекту Закону "Про внутрішній аудит" (№ 11338 від 15.10.2012), передусім, повинні поширюватися на бюджетні установи, держпідприємства і державні банкиа не на приватні, для посилення незалежного внутрішнього фінансового контролю в державному секторі в антикризових і антикорупційних цілях. Детальніше про проект читайте в матеріалі: З 1 січня 2014 р. система внутрішнього аудиту може з'явитися на держпідприємствах і у бюджетних установах.
Так, цей законопроект передбачає впровадження системи внутрішнього аудиту в державному секторі і у банківській системі України. Органами, уповноваженими на реалізацію державної політики у сфері внутрішнього аудиту і моніторингу ефективності реалізації проекту, визначаються Нацбанк, Мінфін і Державна фінансова інспекція.
Експерти УКБС вважають, що новації проекту повинні поширюватися виключно на бюджетні установи, державні підприємства, а також державні банки - а це на сьогодні 5 установ з долею активів 196,5 млрд. грн. або 18% загального об'єму активів банківської системи (за даними НБУ на 01.10.2012), і не зачіпати сегмент приватних банків, де питання внутрішнього аудиту вже врегульовані Законом "Про банки і банківську діяльність", актами НБУ і Міжнародними стандартами професійної практики внутрішнього аудиту.
Вимагають доопрацювання і інші положення законопроекту. Зокрема, ст. 4 проекти суперечить вимогам ст. 39, 40 Закону "Про банки і банківську діяльність", згідно з якими порядок контролю за фінансово-господарською діяльністю банку встановлює наглядова рада банку (а не керівник установи і виконавчі органи управління, як це визначено в проекті Закону), а правління банку несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами і порядком, встановленим статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і наглядової ради банку (а не законодавством, зокрема, запропонованим законом "Про внутрішній аудит").
Тому недоцільно переводити встановлену законом відповідальність керівного органу - награди - на виконавчі органи управління банку. Враховуючи, що до складу наглядових рад державних банків входять представники ВР, Президента, Кабміну та ін. органів виконавчої влади, збереження контрольних функцій наглядової ради забезпечить належне представництво інтересів держави і відповідний фінансовий контроль в державному секторі.
Також для недопущення зловживань і виникнення корупційних чинників УКБС пропонує допрацювати визначення ряду термінів, використовуваних в законопроекті ("об'єкт внутрішнього аудиту", "об'єктивність", "обмеження", "конфлікт інтересів", "ризик", "ризик - апетит", "контроль" та ін.), розширити права внутрішніх аудиторів (у частині отримання необхідної допомоги з боку персоналу і служб об'єктів внутрішнього аудиту; доступу до інформації, надання рекомендацій по усуненню виявлених недоліків і невідповідностей т.п.) і чітко визначити обмеження повноважень внутрішніх аудиторів. Доцільно передбачити в проекті, що структура принципів винагороди не повинна піддавати підрозділ внутрішнього аудиту на будь-які конфлікти інтересів, підвищить незалежність підрозділу.
Крім того, для забезпечення незалежності і об'єктивності підрозділів внутрішнього аудиту Міністерства фінансів і Державної фінансової інспекції, доцільно визначити уповноваженим державним органом з питань внутрішнього аудиту Кабінет Міністрів (а не Мінфін і Держфінінспекція, як це пропонується в ст. 8 законопроекту).
"Закладений у вказаній нормі законопроекту принцип "сам собі контролер", коли Мінфін і Держфінінспекція одночасно є і об'єктами внутрішнього аудиту, і уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту, суперечить принципам внутрішнього аудиту, визначеним в ст. 6 цього ж законопроекту- відмічає гендиректор Асоціації "Український Кредитно-банківський Союз" Галина Олифер. - Тому, для недопущення зловживань, доцільно визначити таким уповноваженим органом саме Кабінет Міністрів, який є вищим в системі органів виконавчої влади і здійснює згідно із законом управління об'єктами державної власності".
За інформацією прес-служби УКБС.
