По думці Мінюстудержреєстратор безумовно являється субьектом встановлення юридичних фактів. У круг повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення у заявника речового права на нерухоме майно або його обтяження, а також встановлення відсутності протиріч між заявленими і вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
До юридичних знань держреєстраторів висуваються досить значні вимоги. Як відомо, державним реєстратором може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менше двох років і що стажується в органах державної реєстрації прав не менше шести місяців.
На думку міністерства, "державний реєстратор через свій правовий статус не може сліпо наслідувати документи тих органів, які їх видали. За нього несе відповідальність держава, а тому він повинен робити усе в межах його компетенції для того, щоб надати учасникам обороту нерухомості державні гарантії охорони і захисту їх прав на нерухомість".
