Постанова Пленуму ВССУ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв в порядку наказового виробництва" стало доступне широкій громадськості
У постанові ВССУ нагадав, що вимоги, по яких може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ГПКпідлягають судовому захисту виключно в порядку наказового виробництва, оскільки частиною третьої статті 118 ГПК передбачено, що позовна заява відносно вимог, визначених в частині першої статті 96 ГПК, може бути подана тільки у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або відміни його судом. Крім того, Суд вказав на неприпустимість одночасного поводження із заявою про видачу судового наказу і пред'явлення позову про той же предмет і по тих же підставах.
Суд також підкреслив, що відмова в прийнятті заяви про видачу судового наказу або відміна наказу не перешкоджають пред'явленню позову, хоча і роблять неможливим повторне поводження з такою ж заявою в порядку наказового виробництва. А ось відмова у відкритті провадження у справі, ухвалення рішення по суті позову або припинення провадження у справі перешкоджають розгляду цієї самої вимоги по тих же підставах в порядку наказового виробництва.
У постанові вказується, що якщо в заяві про видачу судового наказу об'єднані вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказового виробництва, суддя постановою відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині цих вимог, а за вимогами, які підлягають розгляду в порядку наказового виробництва, - вирішує питання про відкриття наказового виробництва.
У разі ж, якщо такі вимоги між собою взаємозв'язані і окремий їх розгляд неможливий (наприклад, заявлена вимога про присудження аліментів, а із заяви убачається необхідність залучення до справи особи, вже одержуючої від боржника аліменти), суддя відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу (згідно частини п'ята статті 100 ГПК), але тільки за умови наявності сукупності таких підстав. Зокрема, не є основою для відмови в прийнятті заяви в частини вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг одночасне заяві вимоги про зобов'язання укласти договір про надання таких послуг, оскільки окремий розгляд цих вимог цілком можливо.
Пленум звернув увагу на те, що ГПК не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається тільки за умови безперечності вимог.
Не обійдений увагою також питання наявності суперечки про право. Зокрема, Суд нагадав, що питання наявності суперечки про право вирішується у кожному конкретному випадку, але сам факт невиконання договірних зобов'язань, без обгрунтування причин, не рахується наявністю суперечки про право.
