Право громадян на звернення передбачає не лише можливість направити заяву чи скаргу, а й визначає обов'язки суб'єктів, до яких такі звернення надходять. Водночас для громадських об'єднань ці обов'язки мають враховувати їхню приватноправову природу та принцип самоврядності. Питання меж контролю за дотриманням права на звернення розглянув Конституційний Суд України в Рішенні від 10.09.2026 р. № 11-р(І)/2026.
КСУ визнав конституційними ст. 18840 КУпАП та ст. 22 Закону "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", які передбачають відповідальність за невиконання законних вимог Омбудсмана та обов'язок визначених законом суб'єктів співпрацювати з ним. Водночас Суд зазначив, що однакове покладення на всі громадські об'єднання обов'язку відповідати на звернення громадян не має достатнього конституційного обґрунтування. Такий обов'язок може поширюватися на громадські об'єднання з публічним характером діяльності.
Висновок КСУ може стати аргументом у конкретній справі, але перед його використанням варто побачити, як його співвідносять з іншими правовими позиціями суди. Судова робота в LIGA360 дає змогу досліджувати рішення за потрібною правовою проблемою та знаходити релевантні аргументи. Знайдіть судові рішення, які можуть посилити вашу правову позицію.
Зокрема, КСУ звернув увагу на громадські об'єднання, які здійснюють публічно-владні повноваження або фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Для таких організацій контроль Омбудсмана за реалізацією права на звернення може бути виправданим. Натомість щодо об'єднань, які не здійснюють публічно-владних повноважень і не фінансуються з бюджету, Суд вказав на невиправданість такого контролю, оскільки він може обмежувати свободу громадської діяльності.
Детальніше про висновок КСУ, критерії публічного характеру діяльності громадських об'єднань та практичні наслідки рішення - у матеріалі LIGA360.
