Відсутність законної фактичної підстави для перевірки є істотним порушенням, яке нівелює її правові наслідки, зазначив Верховний Суд.
Самого посилання в наказі на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України недостатньо для проведення фактичної податкової перевірки. Контролюючий орган повинен на момент її призначення реально мати передбачену законом інформацію про можливі порушення платником податків. Такий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 09.06.2026 у справі № 160/1167/24, розглядаючи спір щодо скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами фактичної перевірки.
Читайте в повній аналітичній статті, якою має бути законна підстава для фактичної податкової перевірки та чому навіть правильно оформлений наказ не рятує її результати за відсутності належної інформації про можливе порушення.
Наказ про фактичну перевірку може виглядати бездоганно, але юристу важливо перевірити головне: чи мала податкова законну фактичну підставу для її призначення. У LIGA360 можна швидко знайти релевантну практику Верховного Суду та перевірити судові позиції у подібних спорах, не витрачаючи час на пошук вручну. Перевірте на власному запиті, наскільки швидше платформа допоможе знайти потрібну судову практику.
Верховний Суд розмежував формальні вимоги до наказу про перевірку та фактичні підстави для її проведення. Сам наказ не обов'язково має детально описувати всю інформацію, отриману податковою. Однак така інформація повинна реально існувати та відповідати вимогам ПК України. Зокрема, публікації в медіа або внутрішня доповідна записка без належно опрацьованих відомостей самі по собі не є достатньою підставою для проведення перевірки за підпунктом 80.2.2 ПК України.
ВС наголосив: відсутність законної фактичної підстави - це не просто формальний недолік процедури. У такому разі право контролюючого органу на проведення перевірки взагалі не виникає, а її результати не можуть створювати належних правових наслідків. Тому таке порушення може бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення без необхідності оцінювати, чи було фактично вчинене зафіксоване податківцями порушення.