Визначення строків позовної давності у справах щодо проходження публічної служби залишається предметом гострих правових дискусій. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав до Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справу № 160/10867/25 (ухвала від 14.07.2026 р.) щодо стягнення коштів за утримання відрахованого курсанта.
Ключова проблема полягає у визначенні моменту, з якого починається місячний строк звернення до суду: чи обчислюється він з дати фактичного відрахування особи, чи лише після її відмови від добровільного відшкодування за офіційною вимогою.
Сильний юрист сьогодні виграє не лише знаннями, а й швидкістю роботи з інформацією. Саме тому LIGA360 допомагає за лічені хвилини знаходити релевантні судові рішення, аналізувати тенденції практики, використовувати AI для підготовки документів і працювати з усіма даними справи в одному середовищі. Подивіться, як це працює у ваших щоденних юридичних завданнях, отримавши тестовий доступ.
Попередній підхід ґрунтувався на тому, що багаторічне зволікання навчального закладу з направленням вимоги є ознакою пасивної поведінки, яка не поновлює пропущений строк. Натомість колегія суддів КАС ВС пропонує встановити, що право на позов виникає лише після завершення процедури досудового врегулювання, передбаченої спеціальним законом. Очікуване рішення має роз'яснити, як саме збалансувати обов'язковість досудового порядку та принцип процесуальної добросовісності.
Більше про очікувану правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.