Право юридичної особи на судовий захист не зводиться лише до участі адвоката. Після змін до процесуального законодавства бізнес отримав ширші можливості діяти в суді через власних працівників, однак на практиці суди не завжди правильно розмежовують представництво та самопредставництво.
Детальніше про правову позицію Верховного Суду та її практичне значення читайте в повній аналітичній статті.
Друга судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 10 червня 2026 року у справі № 565/2661/25 роз'яснила, що самопредставництво юридичної особи через уповноваженого працівника не залежить від ціни позову чи категорії справи.
Упродовж дня адвокат приймає десятки рішень. LIGA360 підтримує кожне з них: глибокою базою практики, сигналами ризиків і зручними інструментами для аналізу. Переконайтеся на власному досвіді.
Справа стосувалася позову банківської установи про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов підписав фахівець банку, який на підтвердження повноважень надав копії наказу про призначення, посадової інструкції та довіреності. Суд першої інстанції повернув позов, а апеляційний суд погодився з таким рішенням. На думку судів, оскільки ціна позову перевищувала межу для малозначних справ, інтереси юридичної особи мав представляти виключно адвокат.
Верховний Суд із таким підходом не погодився. Суд зазначив, що процесуальне законодавство розмежовує самопредставництво юридичної особи та представництво через адвоката. Юридична особа може діяти в суді не лише через керівника, а й через іншу особу, якщо її право діяти від імені компанії прямо передбачене законом, статутом, трудовим договором, контрактом або посадовою інструкцією.
