Велика Палата Верховного Суду розглянула справу стосовно вибору належного способу захисту прав держави на землі, де розташовані об'єкти археології. Правова проблема виникла через неоднозначність у питанні, чи вважати державну реєстрацію права власності за іншою особою реальною втратою володіння з боку держави. Передача справи була зумовлена необхідністю обрати між віндикаційним і негаторним позовами у сфері охорони культурної спадщини.
Попередній підхід базувався на пріоритеті реєстраційних записів, що могло призвести до визнання державних позовів неефективними через формальну втрату титулу. Проте Суд детально проаналізував особливу природу пам'яток та обмеження щодо їх перебування в недержавній власності. У результаті ВП ВС визначила, який саме тип позову є належним у таких спорах, та впровадила нові обов'язкові критерії оцінки пропорційності, що суттєво вплине на доказову базу в майбутніх справах.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.
У спорах щодо земель з об'єктами археології вибір належного способу захисту вже не виглядає формальністю: нова позиція Великої Палати Верховного Суду змінює підхід до оцінки реєстрації права власності та визначення ефективного позову. Відстежувати такі правові позиції, аналізувати судову практику та пов'язані рішення зручно в LIGA360. Пропонуємо персональну презентацію можливостей платформи.
