Вимога колишнього учасника товариства про виплату йому вартості частки у статутному капіталі боржника не може розглядатися ні як конкурсна, ні як поточна.
За своїм змістом вона є корпоративною майновою вимогою, що може бути задоволена з майна, яке залишиться після розрахунків з усіма кредиторами, і не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 902/25/24.
Обставини справи
Після відкриття провадження у справі про банкрутство товариства, фізична особа звернулася до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, які складалися з невиплаченої їй частки у статутному капіталі внаслідок виходу зі складу його учасників.
Суд першої інстанції залишив ці вимоги без розгляду. Апеляційний суд, хоч і погодився, що вимоги не підлягають включенню до реєстру, змінив рішення та відхилив їх, зазначивши, що суд має або визнати вимоги, або відхилити.
Готові до будь-яких сценаріїв банкрутства? З LIGA360 ви отримаєте: усю судову практику, моніторинг контрагентів та готові алгоритми дій. Спробуйте LIGA360, щоб бути на крок попереду.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, колишній учасник товариства звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Висновки Верховного Суду
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, проте змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду, сформулювавши такі ключові правові позиції:
Право колишнього учасника на виплату вартості його частки є формою реалізації корпоративних прав. Така вимога, хоч і має грошове вираження, не тотожна грошовому зобов'язанню боржника, яке виникає із цивільно-правового договору, і не є вимогою кредитора у справі про банкрутство.
З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство все майно боржника (включно з його власним капіталом) формує ліквідаційну масу, призначену насамперед для задоволення грошових вимог кредиторів. Учасники товариства - як чинні, так і колишні - можуть претендувати лише на майно, яке залишиться після розрахунків з усіма кредиторами.
Пункт 14 ст. 39 КУзПБ прямо відмежовує вимоги засновників (учасників) щодо повернення внесків чи виплати вартості часток від вимог кредиторів. Такі вимоги можуть бути задоволені лише за рахунок майна, що залишиться після задоволення грошових вимог кредиторів, і не формують ані конкурсної, ані поточної заборгованості.
Таким чином, відкриття провадження у справі про банкрутство змінює спосіб реалізації права колишнього учасника: воно перетворюється на право на частку в можливому ліквідаційному залишку після завершення розрахунків з усіма кредиторами і не може бути реалізоване шляхом включення до реєстру вимог кредиторів.
Не пропустіть важливе у сфері судочинства та правозастосування. LIGA360 пропонує актуальні оновлення, аналітику та коментарі експертів щодо добору суддів, дисциплінарних процесів і практики ВС, щоб ви завжди приймали обґрунтовані рішення.
Читайте також: Банкрутство після скасування Господарського кодексу: що зміниться
Фінансова реструктуризація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
