Наприкінці 2025 року МОЗ здійснило комплексне оновлення нормативної бази, що регулює проведення судово-психіатричних та судово-психологічних експертиз. Наказом МОЗ від 23 грудня 2025 року № 1935 було затверджено нові порядки проведення експертиз, моніторингу діяльності установ, а також атестації та присвоєння кваліфікації судовим експертам.
1. Організаційні засади та види експертиз
Новий Порядок чітко розмежовує предмети дослідження різних видів експертиз:
Судово-психіатрична експертиза визначає психічний стан особи у юридично значущі проміжки часу, включаючи питання осудності та дієздатності.
Судово-психологічна експертиза досліджує психологічні закономірності та особливості перебігу психічної діяльності.
Комплексна експертиза поєднує обидва напрями.
Експертизи проводяться виключно державними спеціалізованими установами МОЗ (Інститут судової психіатрії та його філії).
Важливі процедурні обмеження:
Заборонено проведення експертизи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій (дистанційно).
Безпосередній огляд підекспертного є обов'язковим (крім посмертних експертиз).
Стаціонарна експертиза проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді або суду; керівник установи не має права самостійно змінювати форму проведення на стаціонарну.
Строки проведення: Для амбулаторних експертиз встановлено строк до 5 календарних днів (з можливістю продовження до 10 днів), для стаціонарних - до двох місяців. У випадках, що стосуються осіб під вартою або неповнолітніх, експертиза має проводитися невідкладно (не пізніше 24 годин).
2. Вимоги до кваліфікації судових експертів
Суттєво посилено вимоги до кандидатів на посади судових експертів. Атестація включає перевірку теоретичних знань (співбесіда з відеофіксацією) та практичних навичок (оцінка проєктів висновків).
Кваліфікаційні критерії:
Освіта: Для психіатрів - магістр («Медицина»/«Педіатрія»), інтернатура з психіатрії та резидентура з судової психіатрії. Для психологів - магістр («Психологія»/«Медична психологія»), ступінь доктора філософії (або кандидата наук) та спеціалізація з клінічної психології.
Стаж та стажування: Обов'язкове проходження стажування в державній установі протягом одного року. Для психіатрів також необхідний стаж роботи у закладі психіатричної допомоги не менше 3 років.
Мовні вимоги: Обов'язкове володіння англійською мовою на рівні не нижче В2.
Практична складова: Кандидат-психіатр має подати не менше 80 проєктів висновків, а психолог - не менше 40, з обов'язковим дотриманням тематичних пропорцій (наприклад, щодо катувань, сексуального насильства, домашнього насильства).
На період воєнного стану та 5 років після нього діють дещо спрощені вимоги (зокрема, щодо наукових ступенів), але вимога річного стажування залишається.
3. Діяльність експертно-кваліфікаційних комісій
Для присвоєння кваліфікації, класів та розгляду дисциплінарних питань при МОЗ створюються спеціальні комісії.
Склад: 6 осіб (5 експертів з відповідною кваліфікацією та стажем понад 5 років + 1 представник МОЗ).
Повноваження: присвоєння кваліфікації, розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності, призупинення або припинення права на діяльність.
Прозорість: передбачено механізми відводу та самовідводу членів комісії за наявності конфлікту інтересів.
Підтвердження підвищення кваліфікації здійснюється кожні три роки. До уваги беруться наукові ступені, стажування, публікації у Scopus/Web of Science, участь у конференціях та спеціалізованих тренінгах (зокрема з питань етики, протидії катуванням, цифровій компетентності).
4. Моніторинг та відповідальність
МОЗ запроваджує чіткий механізм моніторингу дотримання законодавства експертними установами.
Межі моніторингу: перевіряються організаційні аспекти (строки, умови зберігання матеріалів, дотримання порядку призначення).
Важливо: Моніторинг не може стосуватися перевірки повноти та обґрунтованості самого висновку експерта, а незгода з висновком не є підставою для моніторингу.
Дисциплінарна відповідальність: залежно від тяжкості порушення до експерта можуть бути застосовані санкції: попередження, тимчасове зупинення права на діяльність або його повне припинення (наприклад, за грубі порушення методології або надання неправдивих висновків).
Висновки
Отже наразі можна виділити наступні тенденції у розвитку судово-психіатричної та психологічної експертизи в Україні:
1. Професіоналізація кадрів: встановлення високих освітніх стандартів, вимог до володіння англійською мовою та наявності значного обсягу практичних напрацювань (проєктів висновків) спрямоване на підвищення якості експертиз.
2. Захист прав підекспертних: заборона дистанційних експертиз, обов'язковий фізичний огляд, вимога фіксації ознак катувань (навіть якщо питання не ставилося), та суворі правила стаціонарного утримання підсилюють правозахисний компонент.
3. Незалежність експертної думки: чітке розмежування адміністративного моніторингу та невтручання у зміст експертних висновків гарантує процесуальну незалежність експертів.
4. Інституційний контроль: створення прозорої системи атестації та дисциплінарної відповідальності через комісії, більшість у яких складають фахівці-практики, має забезпечити баланс між контролем та самоврядуванням професійної спільноти.
Для ефективної адаптації до масштабних змін у судово-експертній діяльності та уникнення процедурних помилок фахівцям необхідний надійний інструмент постійного моніторингу правового поля. У цьому контексті компанія LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів, що дозволяє миттєво відстежувати нормативні оновлення та аналізувати їхній вплив на роботу установ. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
