Громадянин звернувся до Верховної Ради із запитом, у якому просив надати скан-копії всіх законодавчих актів, що встановлюють обмеження на перетин державного кордону. Апарат парламенту відмовив, пояснивши, що не є розпорядником такої інформації, оскільки відповідь потребує додаткового аналізу та роз'яснення норм, тобто створення нової інформації. Не погодившись із цим, позивач звернувся до суду.
Розглянувши справу № 240/12897/25, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких причин:
Визначення публічної інформації: це вже готова, відображена та задокументована інформація, яка була створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків.
Відсутність обов'язку аналізувати: для надання відповіді на запит розпорядник не повинен готувати аналітику або надавати юридичні консультації.
Створення нового продукту: вимоги позивача фактично змушували Апарат ВР провести вивчення всього масиву законодавства на предмет наявності обмежень. Суд підкреслив, що запитувана інформація не була заздалегідь зафіксована в такому вигляді, а отже, її надання вимагало б створення «нового знання».
Суд постановив, що оскільки запит вимагав проведення аналітичної роботи, він не підпадає під дію Закону «Про доступ до публічної інформації». Такі звернення мають розглядатися в порядку, передбаченому для звернень громадян або надання правничої допомоги.
Для швидкого пошуку актуальних судових рішень та аналізу правових позицій використовуйте професійні рішення LIGA360. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
