Для бізнесу критично важливо правильно фіксувати умови розрахунків у договорах. Нещодавня постанова КГС ВС від 09.12.2025 р. № 904/4870/24 продемонструвала, як формально прописана, але фактично невизначена умова про строки оплати позбавляє кредитора права на стягнення штрафів та відсотків.
Обставини справи
Між перевізником та замовником було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів. У пункті 3.3 документа сторони зазначили, що «оплата послуг здійснюється кожні 10 календарних днів». Згодом виник спір: перевізник наполягав, що замовник несвоєчасно розраховувався за надані послуги, і звернувся до суду з вимогою стягнути штраф у розмірі 50% від суми боргу (згідно з додатковою угодою), 3% річних та інфляційні втрати. Замовник заперечував, стверджуючи, що умови договору не містять чіткого порядку та строків оплати, оскільки фраза «кожні 10 днів» без прив'язки до конкретної події чи дати не дозволяє визначити момент настання обов'язку.
Суд першої інстанції намагався розтлумачити цю умову, припустивши, що оплата має здійснюватися на кожен 11-й день з моменту укладання договору. Однак апеляційний суд, з яким погодився Верховний Суд, скасував це рішення.
Ключові висновки суду
Верховний Суд підкреслив декілька фундаментальних аспектів договірного права:
Поняття строку: згідно зі статтями 251 та 252 ЦКУ, строк - це період, зі спливом якого пов'язана дія, що має юридичне значення. Загальне поняття строку обов'язково передбачає наявність початку та закінчення.
Невизначеність умови: пункт договору про оплату «кожні 10 календарних днів» без зазначення події, від якої починається відлік, не містить інформації ні про початок, ні про закінчення строку.
Межі тлумачення договору: відповідно до статті 213 ЦКУ, тлумачення правочину судом не може створювати нові умови договору, а лише роз'яснювати вже існуючі.
Неможливість створення нових обов'язків: визначивши, що оплата має йти від дати укладання договору, суд першої інстанції фактично створив нову умову, якої в документі не було.
Наслідки для санкцій: оскільки строк оплати договором не визначений, факт прострочення виконання грошового зобов'язання відсутній. Це унеможливлює застосування штрафу, стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Важливо: Якщо в договорі не встановлено чіткий строк виконання зобов'язання (або він визначений моментом пред'явлення вимоги), кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, Верховний Суд залишив у силі постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову в частині нарахування санкцій через відсутність чітко погоджених строків у договорі.
Будьте впевнені у кожному пункті договору. Використовуйте LIGA360 для перевірки контрагентів та аналізу судової практики, щоб уникати юридичних пасток при складанні документів. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
