Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду підтвердив, що керівник підприємства має можливість уникнути солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів, якщо зможе довести свою добросовісність та вжиття активних заходів для порятунку компанії. Відповідний висновок викладено у постанові від 22.10.2025 р. у справі № 924/1276/23, де суд залишив без змін рішення апеляційної інстанції про розмежування відповідальності між посадовими особами боржника.
Справа стосувалася банкрутства ТОВ «Продагротрейд», у межах якого ліквідатор звернувся до суду із заявою про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника - директора та комерційного директора. Ліквідатор наполягав на стягненні з них понад 11 мільйонів гривень через неподання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у встановлений законом місячний строк. Суд першої інстанції спочатку задовольнив ці вимоги частково, притягнувши до відповідальності обох керівників солідарно, проте апеляційний суд змінив це рішення, звільнивши від відповідальності директора та поклавши обов'язок відшкодування виключно на комерційного директора.
Верховний Суд погодився з позицією апеляційної інстанції, наголосивши на необхідності індивідуалізації вини. Судді взяли до уваги, що директор діяв добросовісно: він звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину іншою посадовою особою, намагався скликати загальні збори учасників для вирішення кризових питань та згодом самостійно подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Крім того, матеріали справи свідчили, що фінансові проблеми виникли внаслідок укладення договорів, які підписував не директор, а комерційний директор, діючи на підставі довіреності.
Натомість комерційного директора було визнано відповідальним за борги компанії через його деструктивні дії. Маючи широкі повноваження, він підписував угоди про відступлення права вимоги та інші контракти, які суперечили економічним інтересам підприємства та призвели до його неплатоспроможності. Також суд врахував його бездіяльність, яка виражалася в ігноруванні зборів учасників та відсутності співпраці з директором у питанні аналізу фінансового стану.
У своєму рішенні Верховний Суд підкреслив, що презумпція вини керівника за неподання заяви про банкрутство є спростовною. Солідарна відповідальність має деліктну природу, тому для її покладення необхідно довести повний склад цивільного правопорушення, зокрема те, що дії конкретної особи стали причиною неплатоспроможності. Таким чином, навіть за умови формального пропуску строків звернення до суду, керівник не несе відповідальності, якщо доведе відсутність причинно-наслідкового зв'язку між своєю поведінкою та збитками кредиторів.
Розуміння таких нюансів судової практики стає критично важливим на тлі змін у законодавстві про неплатоспроможність. Більш детально про те, до чого готуватися бізнесу найближчим часом, читайте в аналітичному матеріалі «Банкрутство після скасування Господарського кодексу: що зміниться».
Щоб ефективно управляти ризиками та вчасно відстежувати подібні прецеденти, керівникам та юристам варто використовувати сучасні цифрові інструменти. LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесу та державних органів, яке дозволяє комплексно моніторити судові рішення, законодавчі зміни та інформацію про контрагентів у єдиному інформаційному просторі. Використання LIGA360 допоможе побудувати надійну систему захисту активів та уникнути помилок, що можуть призвести до солідарної відповідальності. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
