26 листопада Другий сенат Конституційного Суду ухвалив Рішення № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою Представництва «АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ» (Представництво) щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу (Кодекс) зі змінами, внесеними Законом № 2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України».
КСУ вказав, що оспорюваними положеннями Кодексу, зокрема, визначено розмір штрафів за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На думку автора клопотання, передбачені оспорюваними приписами Кодексу штрафні санкції, що застосовуються до випадків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, є явно надмірними та порушують принцип верховенства права, зокрема, такі його складові, як справедливість, пропорційність та співмірність. Представництво також твердило, що непропорційними штрафними санкціями порушується конституційне право на власність, а оспорювані приписи є проявом втручання в мирне володіння власним майном.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що оспорювані приписи є такими, що відповідають Конституції.
Щоб завжди бути в курсі важливих рішень - налаштуйте моніторинг судової практики у LIGA360. Дізнайтеся деталі та їхній вплив на вашу роботу, замовивши персональну презентацію LIGA360.
КСУ наголосив: «установлюючи законом відповідні санкції за податкові правопорушення, законодавець має широку свободу розсуду, що водночас має відповідати конституційним принципам».
Досліджуючи правомірність мети оспорюваного припису Кодексу, Суд зазначає, що запровадження фінансової відповідальності за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних спрямоване на захист економічної безпеки України у спосіб забезпечення законності у здійсненні електронного адміністрування податку на додану вартість.
КСУ зазначив, що оспорюваний припис Кодексу не порушує справедливого балансу між конституційною цінністю захисту економічної безпеки України та захистом зазначених прав платника податків, а отже є домірним засобом утручання в право власності у взаємозв'язку з правом на підприємницьку діяльність, що її не заборонено законом.
Дослідивши оспорюваний припис Кодексу у взаємозв'язку з його метою, Суд зробив висновок, що абзац другий пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу є придатним законодавчим засобом для досягнення відповідної мети та відповідає також критерію потрібності в демократичному суспільстві.
Крім того, у Рішенні Конституційний Суд вказує на потребу розв'язати питання про застосовність до платника податків гарантій, установлених у частині другій статті 61 і статті 62 Конституції. Для цього КСУ вважає за доцільне дослідити питання, чи є суть санкції (штрафу), передбаченої в оспорюваному приписі Кодексу, співмірною з кримінальним покаранням.
Суд бере до уваги, що оспорюваний припис Кодексу допускає застосування значних розмірів штрафів, і його метою є не грошова компенсація за завдану шкоду, а покарання й запобігання повторному вчиненню правопорушень; зазначений штраф застосовують відповідно до припису права, що є загальним правилом. Наведене в сукупності вказує на суть санкції в оспорюваному приписі Кодексу, яка може бути визнана співмірною з кримінальним покаранням.
Конституційний Суд зробив висновок, що застосування до платника податків санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має поєднуватись із обов'язком законодавця врегулювати порядок притягнення до відповідальності в такий спосіб, який втілював би для відповідного суб'єкта гарантії, установлені Конституцією, а саме принцип індивідуалізації юридичної відповідальності та принцип презумпції невинуватості.
У Рішенні зауважується, що під час застосування зазначених санкцій вирішальним є встановлення законодавцем обов'язку для правозастосовного органу довести вину суб'єкта, якого притягують до юридичної відповідальності. У цьому випадку форма (ступінь) вини є однією з тих обставин, яку мають врахувати і контролюючий орган, і суд під час дослідження всіх фактичних і юридичних аспектів справи.
Дійшовши висновку про обов'язок законодавця забезпечувати стосовно платника податків гарантії, установлені у частині другій статті 61 і статті 62 Конституції, у випадках, коли до нього застосовано санкцію, яка за суттю співмірна з кримінальним покаранням, Суд зважає на межі своїх повноважень, установлених Конституцією.
КСУ бере до уваги, що законодавець поступово запроваджує вину суб'єкта як елемент складу податкового правопорушення, що обумовлює зростання її ролі в податковому праві. Парламент також унормував загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.
Суд також ураховує, що відповідно до низки приписів Кодексу потрібною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Однак акцентує на тому, що приписи, якими встановлено випадки обов'язкового доведення вини контролюючими органами, не поширюються на оспорюваний припис Кодексу.
У зв'язку з цим, поважаючи принцип поділу державної влади, КСУ дійшов висновку, що у цій справі немає підстав для виходу за межі предмета конституційного контролю, зокрема щодо приписів Кодексу, якими встановлено порядок притягнення платників податків до юридичної відповідальності. Суд також наголошує, що законодавче регулювання відповідних питань має відповідати Конституції та юридичним позиціям Суду, викладеним у цьому Рішенні.
Отже, Суд зазначив, що оспорювані приписи Кодексу є такими, що не суперечать частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42 Конституції. Однак у тих випадках, коли йдеться про санкції, які по суті прирівняні до кримінальних покарань, законодавче регулювання має забезпечити платнику податків дотримання конституційних принципів індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, передбачених статтями 61, 62 Основного Закону.
За інформацією відділу комунікацій КСУ та правового моніторингу
Чорна п'ятниця - час прокачати юридичні інструменти на максимум. LIGA360 зі знижкою -75% для нових клієнтів дає доступ до всієї бази судової практики, позицій Верховного Суду та ЄСПЛ, прогнозів за позовом і бекграунду контрагентів - щоб ви приходили на засідання з реальною перевагою.
