Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору та скасування нарахованої банком заборгованості у розмірі 41 391 грн.
За її словами, 8 жовтня 2023 року невідома особа через термінал здійснила переказ з її карткового рахунку на суму 40 955 грн кредитних коштів. Того ж дня жінка заблокувала картку, а наступного - звернулася до поліції із заявою про шахрайські дії.
У суді позивачка запевняла, що не укладала кредитного договору, не отримувала кредиту, не здійснювала переказу, нікого не уповноважувала на такі дії та не передавала стороннім мобільний телефон чи пароль до застосунку «Приват24». Посилаючись на те, що кредитний договір укладено всупереч її волі, позивачка вимагала визнати його недійсним і скасувати заборгованість - тіло кредиту та відсотки.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Позивачка подала апеляційну скаргу.
Розглядаючи справу, колегія суддів апеляційної інстанції постановою від 16 вересня 2025 року у справі № 674/1461/24 (провадження № 22-ц/820/1810/25) погодилася з висновками суду першої інстанції та вирішила наступне.
Так, апеляційний суд, всебічно дослідивши обставини справи, прийшов до висновку про те, що своїми діями клієнтка банку сприяла списанню коштів з її кредитного рахунку невстановленими особами, а тому на банк не може бути покладено зобов`язання скасувати нараховану заборгованість за кредитним договором. Відтак, підстав для визнання договору недійсним суд не встановив.
Службова перевірка банку підтвердила, що 8 жовтня 2023 року було зафіксовано вхід в акаунт позивачки з нетипового пристрою з правильним введенням ПІН-коду, а авторизацію підтверджено дзвінком із банку (посилена автентифікація). До моменту блокування картки з рахунку було списано 40 955 грн, які переказали шляхом ручного введення реквізитів картки - номера, строку дії та CVV-коду.
Окрім того, згідно із записами, у розмові з оператором контакт-центру клієнтка підтвердила свій вхід у мобільний застосунок із нового пристрою без зміни логіна та пароля. Слідчим вона пояснила, що невідома особа телефоном повідомила про спробу списання коштів з її рахунку, й вона розголосила їй всю запитувану інформацію.
«Отже, банк довів перед судом, що позивачка розголосила третім особам інформацію, що дало змогу останнім виконати платіжну операцію від її імені з використанням електронного платіжного засобу», - констатував апеляційний суд.
Відтак, з огляду на наявні докази та обставини справи, апеляційний суд залишив рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.
За повідомленням Хмельницького апеляційного суду
Хочете збільшити шанси на успіх у суді? Спробуйте нову LIGA360! Пошук подібних рішень, АІ-прогнозування на основі позовних вимог, експертні роз'яснення та інші інноваційні можливості. Замовте презентацію прямо зараз.
Читайте також: Відстрочка від призову через загибель родича: Верховний Суд вказав на документи для можливості виїзду за кордон
