Інститут умовного покарання посідає особливе місце в системі кримінально-правових засобів України. Він поєднує елементи покарання та виховного впливу, залишаючи особу в суспільстві, але водночас встановлюючи певні обмеження та контроль з боку держави.
Відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України суд може звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона засуджується до покарання, не пов'язаного з довічним позбавленням волі, та за умови, що буде достатньо підстав вважати: виправлення можливе без реального відбування.
Інакше кажучи, умовне покарання означає, що вирок є обвинувальним, але сам факт відбування покарання відкладається. Засуджений отримує шанс довести свою законослухняність протягом визначеного іспитового строку.
В Україні суди можуть замінити реальне позбавлення волі на так зване умовне покарання. Людину визнають винною, але замість ув'язнення їй дають іспитовий строк із певними обов'язками. Якщо засуджений доведе, що може жити за законом, то після завершення цього строку судимість буде знята.
Детальніше про це читайте в матеріалі адвоката юридичної компанії «Riyako&Partners» Катерини Аніщенко, підготовленому спеціально для Порталу ЮРЛІГА.
Бажаєте контролювати законодавчі зміни з «гарячих тем»? Спробуйте нову LIGA360! Встановіть моніторинг потрібних для вас законів - і всіх пов'язаних судових рішень, НПА та аналітичних матеріалів. Замовте презентацію LIGA360 саме для ваших потреб.
