До відповідного висновку прийшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 726/2158/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 30 жовтня 2024 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Обставини справи
Постановою №761 від 07.06.2024 р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 позивача визнано винуватим у вчиненні "порушення правил військового обліку оскільки він не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміни місця проживання (перебування), освіти, сімейного стану та стану здоров'я, своїми діями порушив ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу", та він невчасно став на військовий облік. Дії позивача кваліфіковано за ст. 210-1 КУпАП. Вказане підтверджується копією постанови наявною в матеріалах справи.
Не погоджуючись з указаним позивач звернувся до Садгірського районного суду міста Чернівці з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 30 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Позиція суду
Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції зауважив про те, що жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов'язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП з'являтися для уточнення та актуалізації персональних даних, а тим більше для проходження з власної ініціативи ВЛК чи "вирішення питання призову на військову службу по мобілізації", то у діях позивача відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
У порушення вимог ст. 283 КУпАП у оскаржуваній постанові N 761 зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. Однак така кваліфікація є неконкретною, оскільки дана норма має дві частини. Але яку саме порушив позивач - не зазначено.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо. До того ж під час відсутності цієї особи під час розгляду справи, її може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Окрім того, статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч викладеному відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, жодних із передбачених законом обставин не врахував та не обґрунтував правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідач, будучи зобов'язаним доказувати правомірність свого рішення, будь яких доказів щодо його правомірності не надав.
Таким чином суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи відносно нього, і таким чином позивача позбавлено його конституційного права на захист.
Відтак, судом апеляційної інстанції прийняте рішення про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі, яким скасоване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову.
Знаходьте судові рішення легко та швидко з LIGA360. Наші інструменти дозволяють миттєво переглядати та аналізувати рішення, забезпечуючи доступ до розширених пошукових фільтрів та інформаційних карток з деталями кожної справи. Підвищіть ефективність своєї роботи, замовивши персональну презентацію LIGA360.
