Застосувати наслідки недійсності правочину за передане в оренду майно неможливо, тому що відновити первісне становище сторін за одержане в користування майно є безповоротним явищем, а тому фактичне користування майном на підставі договору оренди не дозволяє в разі його недійсності (нікчемності) провести двосторонню реституцію.
Такий висновок зробила колегія суддів КГС ВС у постанові від 17 квітня 2025 року у cправі № 910/9652/23.
Обставини справи
ТОВ звернулося до господарського суду з позовом до ФОП про повернення позивачу (у межах строків позовної давності) сплачених ним відповідачеві коштів за нікчемним у силу закону договором оренди. Нікчемність зазначеного договору встановлено судовим рішенням в іншій справі.
Сторони не заперечували обставин використання позивачем орендованого майна, водночас апелянт доводив, що приміщення перебуває у використанні ТОВ.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, позов задовольнив.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що грошові кошти, сплачені позивачем за нікчемним у силу закону договором оренди, перераховані відповідачу за відсутності достатньої правової підстави.
Позиція Верховного Суду
КГС ВС ці рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив, зокрема зазначивши таке.
Специфіка правовідносин за договором оренди полягає в тому, що здійснити подвійну реституцію в разі недійсності (нікчемності) такого правочину, зважаючи на закладений у ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу зміст, у спірних правовідносинах із дотриманням принципів рівноправності, пропорційності, справедливості неможливо.
Використання майна - «річ» безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Адже позивач де-факто отримав у користування орендоване майно і таке користування вже ним реалізоване, водночас відповідач отримав плату (яка в зазначений спосіб є насправді компенсацією вартості того, що одержав позивач за користування об'єктом оренди) за погодженою сторонами ціною, яка є дійсною на момент звернення орендаря з позовом про таке відшкодування, а законодавець не передбачив можливості здійснення односторонньої реституції.
Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює в разі його недійсності (нікчемності) проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір є недійсним з моменту його вчинення, а зобов'язання (права та обов'язки) за цим недійсним (нікчемним) правочином припиняються на майбутнє (що узгоджується зі змістом вимог ст. 236 ЦК).
КГС ВС дійшов висновку, що грошові кошти за позовом у справі № 910/9652/23, про стягнення яких звернувся позивач (орендар), фактично є сумою безпідставного збагачення самого позивача за рахунок користування майном відповідача, належать останньому та стягненню з відповідача не підлягають.
Повернення власником нерухомого майна здійснюється не шляхом застосування реституції за ст. 216 ЦК, а через заявлення негаторного позову впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця, оскільки позовна давність на такі вимоги не поширюється.
За матеріалами пресслужби Верховного Суду
LIGA360 надає ключові переваги для роботи з судовими рішеннями:
· Автоматичний доступ до понад 116 млн судових рішень для глибокого аналізу;
· Розширений пошук з 18 фільтрами для точного вибору судових справ;
· Моніторинг розвитку справ і автоматичне додавання засідань до вашого календаря;
· Прогноз результатів судових спорів на основі даних про подібні справи.
Отримайте доступ до цих переваг, замовивши індивідуальну презентацію LIGA360.
