Суддя-спікерка Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак висвітлила ключові аспекти законодавчих змін, пов'язаних із воєнним станом, та їхній вплив на трудові правовідносини (детальніше - в презентації).
Одним із нововведень стало право роботодавців і працівників ініціювати призупинення дії трудового договору. Ця норма дозволяє тимчасово припинити виконання сторонами своїх зобов'язань через бойові дії. Суддя наголосила, що цей механізм, хоч і є новим для України, та вже активно використовується і породжує численні судові спори.
Ольга Ступак роз'яснила, що Верховний Суд відіграє важливу роль у тлумаченні новел законодавства, формуючи обов'язкову судову практику. Як приклад вона навела декілька постанов ВС, які ілюструють, як фактичні обставини в кожній справі повинні оцінюватися судом при вирішенні питання про наявність підстав для застосування інституту призупинення трудових відносин, що впливає на результат вирішення кожного конкретного спору.
Зокрема, у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 933/411/22 Суд визнав право роботодавця призупиняти трудовий договір лише за наявності конкретних обставин, які унеможливлюють виконання трудових обов'язків.
Наприклад, у постанові від 15 вересня 2023 року у справі № 161/7449/22 Верховний Суд вказав, що сама по собі обставина зменшення кількості пацієнтів медичного закладу після введення воєнного стану на території України не свідчить про неможливість відповідача забезпечити позивача, який обіймав посаду лікаря-хірурга дитячого хірургічного відділення КП «ВОТМО захисту материнства і дитинства», роботою.
Про іншу ситуацію йшлося у справі № 243/442/23. У психіатричній лікарні, яка перебуває у близькості до зони бойових дій, роботодавець не мав практичної можливості надати роботу та забезпечити медичному персоналу, зокрема лікарю-психіатру, яка є завідувачкою відділення, належні й безпечні умови праці, а остання, за відсутності осіб, які страждають на психічні розлади і яким психіатрична допомога надається у стаціонарних умовах, а також медичного персоналу у відділенні, не мала можливості виконувати свої посадові обов'язки, тому наявні підстави для тимчасового призупинення дії трудового договору з такою працівницею відповідно до ст. 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
У постанові від 27 березня 2024 року у справі № 753/12518/22 звернено увагу на право працівників на компенсацію за вимушений простій, навіть у разі незаконного звільнення.
Ольга Ступак зосередилася також на особливостях зміни істотних умов праці в період дії воєнного стану.
Особливу увагу було приділено питанням відшкодування шкоди, завданої внаслідок воєнних дій. Наприклад, у постанові ВС від 13 грудня 2023 року у справі № 939/1280/22 зазначено, що моральну шкоду, завдану смертю працівника об'єкта критичної інфраструктури під час виконання ним трудових обов'язків, у зв'язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, не може бути покладено на роботодавця. Натомість передбачена компенсація за рахунок коштів державного бюджету.
За матеріалами Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду та пов'язана аналітика - у новій LIGA360. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
Читайте також:
Скасування Господарського кодексу: про що новий Закон та як він вплине на роботу бізнесу
