Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

ВС роз’яснив застосування гарантій захисту трудових прав викривача корупції

Реклама

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 761/8294/21 роз'яснив застосування гарантій захисту трудових прав викривача корупції. Про це повідомила прес-служба Суду.

Суть справи: позивач оскаржив у суді звільнення з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, вказавши, що:

  • він є посадовою особою, відповідальною за реалізацію Антикорупційної програми підприємства (Уповноважений), однак його звільнили без погодження з НАЗК;

  • за результатами службового розслідування було запропоновано накласти дисциплінарне стягнення також на інших осіб, але санкції застосовано лише до нього;

  • він неодноразово повідомляв керівника підприємства про те, що є викривачем корупції.

Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд скасував це рішення, відмовив у задоволенні позовних вимог, у тому числі з тих підстав, що попередня згода НАЗК не потрібна.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного цивільного суду задовольнив касаційні скарги НАЗК та представника позивача, скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Правові висновки ВС

Звільнення Уповноваженого без отримання згоди або всупереч обґрунтованій відмові НАЗК в наданні згоди на звільнення такої особи є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 64 Закону «Про запобігання корупції».

Як зазначено в ч. 1 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції», права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Отже, особа набуває статусу викривача з моменту повідомлення інформації про порушення вимог Закону іншою особою.

При цьому передбачені ст. 53-4 Закону гарантії застосовуються не лише за фактом того, що особа є викривачем, а за умови наявності зв'язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривача.

Водночас наявність такого зв'язку презюмується й обов'язок доказування його відсутності покладається на відповідача (ч. 5 ст. 21 Директиви, ст. 81 ЦПК України).

"Встановивши, що позивач набув статусу викривача з моменту повідомлення про корупційне порушення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що його звільнено з порушенням вимог абз. 2 ч. 1 ст. 53-4 Закону, оскільки відповідач застосував до позивача, який має статус викривача, негативні заходи впливу, які хоч і мають ознаки формально правомірних, однак є вибірковими, оскільки не були застосовані до інших працівників у подібних ситуаціях, а застосовані виключно до позивача без згоди НАЗК", - зазначив ВС.

Де читати професійну аналітику про управління персоналом? В робочому просторі LIGA360: HR-Менеджер. Налаштуйте персональну стрічку новин з обраних джерел, отримуйте доступ до аналітики з кадрового обліку, читайте коментарі експертів. Оберіть своє рішення LIGA360 за посиланням.

Читайте також:

Закон про колективні угоди та договори офіційно опубліковано

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини