18 жовтня народні депутати прийняли Закон (президентський законопроєкт № 0158) «Про приєднання України до Конвенції про екстрадицію».
Ратифікація Конвенції створить правові підстави для співробітництва з компетентними органами держав-учасниць щодо видачі з метою притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку осіб, які, намагаючись ухилитися від відповідальності за вчинені злочини, переховуються на території однієї з них.
Закон складається з назви та постановляючої частини, яка передбачає приєднання України до Конвенції про екстрадицію із заявою і застереженнями, висловленими відповідно до положень Конвенції.
Невід'ємною частиною Закону є Конвенція про екстрадицію, яка складається з 23 статей.
Статті 1 - 2 встановлюють зобов'язання держав-учасниць здійснити видачу осіб, які можуть перебувати на їхніх територіях і які є обвинуваченими або засудженими, а також розпочати провадження проти особи у разі відмови від видачі з підстав громадянства.
Статтею 3 передбачені умови, за яких екстрадиція не здійснюватиметься.
Статтею 5 визначено, які документи мають додаватися до запиту про екстрадицію.
Статті 6 - 14 встановлюють процедуру екстрадиції особи, визначають порядок прийняття рішення за запитом про екстрадицію, застосування тимчасового затримання особи, строки подання запиту про екстрадицію після повідомлення про арешт особи тощо.
Статтею 16 врегульовано питання покриття витрат.
Стаття 17 встановлює гарантії особі, яку було видано.
Стаття 18 регулює питання транзиту територією держав-учасниць.
Статті 20 - 23 містять прикінцеві положення. Згідно зі статтею 20 ця Конвенція підлягає ратифікації і набирає чинності для кожної з держав, що підписали її, через тридцять днів після здачі на зберігання відповідної ратифікаційної грамоти. Відповідно до статті 23 Конвенція є відкритою для прийняття та приєднання до неї інших держав, які не є державами, що підписали Конвенцію.
Під час приєднання Україною пропонується зробити заяву та застереження.
Зокрема, до статті 2 пропонується зробити застереження про те, що Україна не видаватиме іншій державі громадян України.
До статті 3 пропонується висловити застереження, що Україна може відмовити у видачі особи у випадку, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що екстрадиція суперечить інтересам національної безпеки України.
До статей 5 і 9 пропонується зробити заяву, що в Україні запити про екстрадицію складає та отримує Офіс Генерального прокурора (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження або виконання вироку).
Юристи економлять робочий час з рішенням LIGA360. Інструменти legal research, договірної роботи й моніторинг змін законодавчого поля. Поспішайте замовити, адже тільки у жовтні діє вигідна пропозиція при придбанні декілька тарифів LIGA360.
Читайте також:
