Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Перевірки суб'єктів господарювання під час війни

Реклама

Перші зміни до податкового законодавства після початку війни, серед іншого, встановили заборону на проведення усіх, без виключення, податкових перевірок на період до закінчення воєнного стану. Разом з тим, менше ніж через 2 тижні законодавець почав визначати виключення із цієї заборони, а з плином часу, такий перелік дозволених перевірок лише поступово збільшувався.

Наразі, контролюючим органам доступні усі три види перевірок, хоча і з певними обмеженнями.

1. Камеральні перевірки.

Діюча редакція пункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України дозволяє податківцям проводити будь-які камеральні перевірки.

Враховуючи те, що камеральні перевірки проводяться у приміщенні контролюючого органу, без відома самого платника, виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків та в базах даних контролюючих органів, їх проведення не повинно доставити особливих турбот, за умови виконання платником податкового обов'язку.

Однак сюрпризи можуть очікувати на тих платників, які податковий обов'язок не виконують, розраховуючи на звільнення від відповідальності через відсутність у них можливості такий обов'язок виконати, що передбачено пунктом 69.1. підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Зокрема, згаданий пункт 69.1. підрозділу 10 розділу XX ПК України цілком може звільнити від штрафу за неподання декларації, факт чого контролюючі органи виявлять саме під час камеральної перевірки.

Однак, неподання декларації є підставою для проведення позапланової документальної перевірки, згідно пункту 78.1.2. статті 78 ПК України. На даний момент позапланові перевірки на відповідній підставі заборонені, однак після закінчення воєнного стану податківці, ймовірно, згадають про можливість її провести.

Неподання декларації з ПДВ також може мати наслідком анулювання реєстрації платником відповідного податку. Водночас для застосування відповідної підстави для анулювання реєстрації, декларація з ПДВ, згідно підпункту «г» пункту 184.1. статті 184 ПК України, повинна не подаватись протягом 12 місяців. Маємо надію, що це занадто довгий строк, щоб дана підстава могла бути застосована контролюючими органами.

Відзначимо, що застосований податківцями в результаті проведення камеральної перевірки штраф за несвоєчасне подання декларації, в разі відсутності його оплати чи оскарження, стане податковим боргом платника. В свою чергу, наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів є, згідно пункту 299.10 статті 299 ПК України, підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Якщо платник податків звітність подав, однак, у зв'язку із відсутністю можливості, нараховані податкові зобов'язання не сплатив, то за результатами камеральної перевірки до нього може бути застосовано штраф від 5 до 50% від несплаченого зобов'язання, залежно від наявності вини та періоду прострочення сплати.

Відтак, у разі неможливості виконання податкового обов'язку, платнику податків бажано завчасно подати до контролюючого органу заяву та підтверджуючі таку неможливість документи, що дозволить уникнути згаданих вище ситуацій, крім проведення документальної перевірки після закінчення воєнного стану. Неможливість виконати податковий обов'язок є підставою для звільнення від відповідальності, а проведення документальної перевірки не являється заходом відповідальності.

Якщо заява та підтверджуючі документи завчасно подані не будуть, то платників податків очікуватиме захоплююча процедура оскарження.

Як самостійно подати звітність й контролювати сплату податків? Сервіс Liga:REPORT має всі шаблони звітів до податкової, автоматично перевіряє і розраховує дані. Також тут можна стежити за сплаченими податками й штрафами державі, вести книгу обліку доходів онлайн. Придбайте Liga:REPORT та звітуйте вже сьогодні без проблем.

2. Документальні перевірки.

Серед документальних перевірок, на період до кінця воєнного стану, дозволено проведення лише позапланових, і лише в разі наявності підстави із виключного переліку. Зокрема податківці можуть прийти на перевірку в разі:

- наявності звернення платника податків;

- наявності інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків в ЗЕД операціях;

- початку процедур реорганізації або припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності ФОП;

- подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість.

Неоднозначним виглядає право податківців перевірити платників, якщо їм стало відомо про порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. Справа в тому, що пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України перебіг строків розрахунків за експортно-імпортними операціями зупинено, що унеможливлює притягнення до відповідальності за порушення таких строків. Однак, контролюючі органи, очевидно, будуть мати іншу думку з цього питання.

В свою чергу, звичні для більшості платників податків податкові перевірки після надіслання запиту на інформацію в порядку, передбаченому пунктом 73.3. статті 73 ПК України, будуть проводитись не раніше закінчення воєнного стану, незважаючи на несвоєчасність чи неповноту відповіді на такий запит, який надійшов під час дії воєнного стану.

Відзначимо, що дозволені документальні перевірки будуть проводитись лише в разі безпечного доступу до документів, територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності, а також за умови безпечного проведення інвентаризації. При цьому, якщо під час проведення перевірки виявлено обставини, що свідчать про небезпеку, то перевірка може бути зупинена до завершення дії таких обставин.

Критеріїв «безпечності» доступу законодавством не визначено, тому, скоріше за все, можливість проведення конкретної перевірки буде встановлюватись індивідуально.

3. Фактичні перевірки.

Законодавець першими ж змінами до запровадженої заборони перевірок дозволив проведення усіх фактичних перевірок. При цьому, проведення таких перевірок здійснюється за «довоєнними» правилами, без виключень, навіть якщо є фактори, що свідчать про небезпеку під час проведення перевірки.

Ба більше, предмет фактичних перевірок було розширено. Наразі контролюючі органи зможуть перевірити не лише дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, але і дотримання платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки, а також забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

4. Оскарження результатів податкових перевірок.

Сам порядок оскарження результатів перевірок не змінився: після отримання акту перевірки до нього можна подати заперечення, а після отримання податкового повідомлення-рішення, його платник податків має можливість оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку.

Щодо оскарження результатів перевірок слід наголосити на відновленні перебігу строків у відповідній процедурі.

Так, перша редакція пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зупиняла всі строки, передбачені податковим законодавством, тому в разі отримання податкового повідомлення-рішення платник податку міг не поспішати зі сплатою або оскарженням донарахованих грошових зобов'язань.

Однак, прийняття Закону України № 2260-IX від 12.05.2022 поновило перебіг строків не лише безпосередньо для проведення перевірок, але і для подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами перевірок, нарахування пені.

Це означає, що податкові повідомлення-рішення зможуть отримати всі платники, незалежно від того, мали вони можливість виконати податковий обов'язок, чи ні. Ті платники, які можливості виконати податковий обов'язок не мали, повинні будуть знайти можливість оскаржити результати перевірки або сподіватись на поновлення строків для оскарження в майбутньому.

Загалом, законодавець шукає компроміс між податковою лібералізацією на період воєнного стану та необхідністю покривати дефіцит бюджету за рахунок податкових надходжень із контролем цього процесу. Якщо відійти від оцінок правильності такого підходу законодавця, важливим залишається зменшення кількості колізій у прийнятих змінах, які, всупереч вимогам статті 4 ПК України, використовуються податківцями не на користь платників податків, що не додає останнім оптимізму у ці складні часи.

Андрій Реун, партнер юридичної групи LCF, керівник практики податкового права, член Ради Комітету АПУ

з податкового та митного права

Ігор Бєліцький, адвокат, юрист юридичної групи LCF, член Комітету АПУ з податкового та митного права

Інформація - запорука стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Отримуйте ключові дані для ухвалення рішень топ-командою. Зміни законодавства, перевірка контрагентів щодо ризиків й зв'язків з рф і рб, моніторинг медіа-згадок. До кінця місяця придбай LIGA360 для бізнесу за вигідною ціною.

Читайте також: Діють зміни до Положення про військовий квиток

ФОП під час війни: особливості оподаткування та звітності

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини