Міністерство фінансів затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.
Відповідний наказ від 16 квітня 2022 року № 118 набрав чинності 17 червня 2022 року.
Документом визначено, що Державна податкова служба є уповноваженим представником Міністерства фінансів та компетентним органом України для цілей обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.
З дня набрання чинності наказом № 118 втратив чинність наказ Мінфіну від 30 листопада 2012 року № 1247 "Про затвердження Порядку обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн".
Порядок спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачувано доречною для виконання чи застосування законодавства України або інших країн стосовно податків, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, ратифікованої Законом від 17 грудня 2008 року № 677-VI із застереженнями, та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією.
Міжнародний обмін податковою інформацією є зобов'язанням України відповідно до міжнародних договорів.
Для цілей затвердженого Порядку термін "спеціальний запит" означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС.
Ініціаторами спеціального запиту можуть виступати структурні підрозділи ДПС, а також головні управління ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємством-резидентом не є підставою для направлення спеціального запиту.
Необхідність одержання тієї чи іншої інформації повинна ґрунтуватися на тому, що факти, наведені в описі справи, що є невід'ємною частиною спеціального запиту, свідчать про дії/бездіяльність платника податків, які призвели чи можуть призвести до податкових втрат та/або неправомірного застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку.
Такі факти мають свідчити, що запитувана інформація допоможе визначити, чи було платником (платниками) податків порушено норми законодавства України та міжнародних договорів.
Спеціальний запит готується у таких випадках:
1) аналіз податкової звітності суб'єкта господарювання (його філії, представництва тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування;
2) факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і під час проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;
3) існує підозра, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;
4) платежі були здійснені резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, що:
діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи - бенефіціарного власника доходу;
не декларує доходи та не подає фінансову звітність;
підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до внутрішніх пільгових режимів країни;
5) встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;
6) факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою надалі легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
7) існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням;
8) в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн.
Отримуй 5 робочих місць - плати за 2! Тільки в червні діють знижки на рішення LIGA360 для бізнесу. Надай ключовим ролям компанії - топменеджерам, бухгалтерам, кадровим фахівцям - інструменти для ухвалення рішень й управління ризиками. Деталі за посиланням.
Читайте також:
