Чинним законодавством України передбачено державні гарантії права на відпуски працівникам. Тривалість, умови та порядок надання яких передбачені Законом «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
На період воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції. Проте 24.03.2022 р. набрав чинності Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136). Цей Закон діє на весь період воєнного стану та припиняє чинність з дня його скасування або припинення, окрім ч. 3 ст. 13 Закону № 2136 (вона втрачає чинність із моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам).
Відповідно до ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Також слід зазначити, що відповідно до цього Закону роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
На прохання працівника роботодавець може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону «Про відпустки».
Відповідне роз'яснення надали фахівці Східного міжрегіонального управління Держпраці.
Доступ до найповнішої інформаційної бази для юристів на вигідних умовах. Придбайте "ІПС-Юрист" на 6 місяців прямо зараз - отримайте знижку 10%. Ефективно слідкуйте за змінами законодавства й судової практики в умовах воєнного стану.
Читайте також:
Трудові відносини в умовах воєнного стану: що необхідно знати працівникам та роботодавцям
