Вищий адміністративний суд України пояснив учасникам процесу реєстрації юрособ, хто і за що у відповідізвернувши увагу на ту, що відповідає практику Верховного Суду.
Так, згідно ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" державний реєстратор відмовляє в проведенні державної реєстрації змін в засновницькі документи юридичної особи за наявності підстав, встановлених ч. 1 ст. 27 справжнього Закону. В той же час в згаданому законодавчому положенні вказано, що підставами для відмови в проведенні державної реєстрації являється, зокрема, невідповідність засновницьких документів вимогам ч. 3 ст. 8 Законузгідно якої засновницькі документи (засновницький акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що державний реєстратор несе відповідальність за повноту відомостей у засновницьких документах, а засновники юридичної особи - за відповідність цих відомостей законодавству.