КЦС ВС указав на обставини, які дозволяють кваліфікувати договори купівлі-продажу як фраудаторні (вчинені на шкоду кредитору). Відповідну постанову у справі № 693/624/19 було прийнято 19 травня, повідомила прес-служба ВС.
З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут. Спробуйте також Verdictum PRO, за допомогою якого на підставі завантаженої позовної заяви ви зможете отримати інформацію про вірогідність перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту.
Суть справи: позивач постраждав у ДТП, і рішенням суду на його користь було стягнуто майнову та моральну шкоду з підприємства, водій вантажівки якого визнаний винуватцем пригоди.
На день ухвалення рішення суду коштів на рахунку підприємства не було, а за деякий час до цього було продано належні йому дві вантажівки та причіп до них. Тож позивач просив суд визнати недійсними відповідні договори купівлі-продажу транспортних засобів, оскільки майно було реалізовано з метою ухилення від виконання судового рішення.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки на момент укладення оспорюваних договорів рішення про стягнення шкоди з підприємства ще не існувало.
Однак Верховний Суд такі рішення скасував та ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги, навівши такі правові висновки.
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відносяться: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни контрагентом боржника).
У справі, що переглядається:
очевидно, що сторони оспорюваних договорів «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори) використовувався для недопущення звернення стягнення на майно боржника;
встановлені судами обставини дозволяють зробити висновок, що оспорювані договори є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору.
Автоматизуйте свою договірну роботу з новим функціоналом LIGA360. Інструмент Contractum проаналізує текст ваших договорів, оцінить надійність сторін-підписантів та проінформує про наближення дат при виконанні умов договору. Встигніть першими отримати тест за посиланням.
Верховний Суд вказав, що до обставин, які дають змогу кваліфікувати оспорювані договори як фраудаторні, належать:
момент вчинення договорів (після відкриття провадження, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі про стягнення коштів);
контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (ТОВ вчинило договори з особою, яка була його учасником на момент вчинення);
ціна в оспорюваних договорах (сідловий тягач продано за 15 000 грн; інший сідловий тягач - за 100 грн; причіп фургон - за 100 грн);
боржник, який відчужує ТЗ на користь свого учасника після пред'явлення до нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорювані договори, які порушують майнові інтереси кредитора і спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Читайте також: Відшкодування кредиторам банку шкоди за рахунок керівників банку: ВП ВС ухвалила рішення у справі
