Визнання договору оренди землі удаваним без застосування наслідків дійсного правочину не є ефективним способом захисту. Відповідну постанову по справі № 398/4220/17 Верховний Суд прийняв 16 грудня 2020 року, повідомила прес-служба ВС.
З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут. В окремому розділі системи ви зможете ознайомитись із усіма правовими правовими позиціями ВС.
Суть справи: сторони спору уклали договір оренди земельної ділянки на 49 років, при цьому відповідач зобов'язався сплатити орендну плату одразу за весь цей час.
Позивач просив суд визнати договір оренди удаваним, оскільки вважав, що відповідач мав на меті приховати інший правочин, а саме договір купівлі-продажу земельної ділянки, та застосувати наслідки удаваного правочину (ст. 235 ЦК).
Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову. Судові рішення мотивовані тим, що договір містить усі істотні умови договору оренди землі, він не передбачає переходу права власності на земельну ділянку, між сторонами виникли правовідносини, що характерні саме для договору оренди.
Однак Верховний Суд відмовив у задоволенні позову з інших правових підстав.
Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визначити, який правочин сторони вчинили насправді, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
Звертаючись із позовом про визнання договору оренди удаваним, позивач не заявляв вимоги визнати договір купівлі-продажу недійсним, при цьому у позовній вимозі не визначив та не обґрунтував, які саме наслідки удаваного правочину необхідно застосувати до спірних правовідносин.
Читайте також:Судовий збір 2021: роз'яснення суду
ВС назвав шість умов для права орендаря на викуп орендованого майна
З огляду на наведене та враховуючи, що сама собою вимога про визнання правочину удаваним спрямована на встановлення обставин, які є підставою для вирішення іншого спору, зокрема, у випадку звернення з позовною вимогою про визнання правочину недійсним, а такий спір у цій справі відсутній, Верховний Суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав або законних інтересів не є ефективним та самостійним, оскільки матиме наслідком лише те, що відносини сторін за таким правочином регулюватимуться правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили, ці правила також застосовуватимуться при вирішенні спору за таким правочином чи стосовно нього.
Забезпечити захист нерухомого майна та земельних ділянок від несанкціонованої зміни власника у період кризи можливо! Довірте це сервісу SMS-Маяк, який проінформує користувачів про зміни статусу об'єктів нерухомого майна. Поставити на моніторинг зараз
Верховний Суд вказав на правильність висновку місцевого суду щодо відмови у задоволенні позову, однак зазначив, що він помилково надав оцінку цим вимогам по суті та відмовив із підстав недоведеності наявності навмисних дій відповідача під час укладення спірного договору та наявності у нього мети приховати договір купівлі-продажу. Оцінюючи обставини справи за такою логікою, суд першої інстанції додатково був зобов'язаний врахувати, що купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення за чинним законодавством не допускається, тому правила про договір купівлі-продажу до оспорюваного правочину щодо такої землі застосовані бути не можуть.
Читайте також:
Прийнято закон про ринок землі: на що звернути увагу
У яких випадках змінюється кадастровий номер ділянки?
Спробуйте також Verdictum PRO, за допомогою якого на підставі завантаженої позовної заяви ви зможете отримати інформацію про вірогідність перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту.
