Земельні правовідносини вказують на ознаки інвестиційної привабливості країни, особливо, якщо пріоритетним в ній є аграрний сектор. З огляду на зазначене, земельні спори були, є та будуть актуальною категорією судових справ, вирішення яких має велике значення для економічного розвитку будь-якої держави. Видів земельних спорів неймовірна кількість, розглянемо деякі судові прецеденти, ухвалені у земельних спорах найвищим судом нашої країни у 2020. На нашу думку, цього року у практиці Верховного Суду цікавими є такі факти: з набуттям чинності новими процесуальними кодексами та після зміни складу головного суду нашої країни доволі поширеною виявилася практика написання суддями Великої Палати окремих думок через незгоду із колегіальними рішеннями; Велика Палата приймає рішення, категорично не погоджуючись із судовою практикою минулих років в аналогічних категоріях справ.
Спадкування земель / права на земельну ділянку, що передані СФГ при його створенні
Господарська юрисдикція. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/989/18 від 23.06.2020 року
Фактичні обставини: СФГ звернулося до господарського суду з позовом до ГУ Держгеокадастру про: визнання права постійного користування земельною ділянкою, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я фізичної особи Державним актом на право постійного користування землею на підставі розпорядження районної ради; визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру «Про припинення права користування земельною ділянкою».
Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено: визнано за СФГ право постійного користування земельною ділянкою; визнано недійсним наказ.
Мотивування рішення: право постійного користування земельними ділянками, набуте до 01.01.2002 року, після набрання чинності ст. 92 ЗК України не скасовується та не обмежується; постійним користувачем земельної ділянки є СФГ; ГУ Держгеокадастру не обґрунтувало та не довело наявність суспільного інтересу для припинення права СФГ на користування земельною ділянкою і порушень прав держави тощо; наказ порушує базові гарантії захисту права мирного володіння майном.
Постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову, що мотивовано наступним: згідно з нормами земельного законодавства, що діяло на час звернення СФГ з позовом до суду, набуття права постійного користування землею СФГ (для ведення фермерського господарства) не передбачено; земельна ділянка, яка надана у постійне користування фізособі, не залишилась на титулі постійного користування у СФГ, оскільки відповідне право користування земельною ділянкою припинилось у зв`язку зі смертю цієї особи; СФГ не довело наявності свого порушеного права щодо визнання недійсним наказу. При цьому, суд апеляційної інстанції послався на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду 2016-2019 рр.
Позиція Великої Палати ВС
Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана фізособою для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства (надалі - ФГ).
Велика Палата ВС не погоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 року у справі № 922/3312/17, у зв`язку з чим вважає за необхідне відступити від них та зазначає, що з моменту створення СФГ до ФГ переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника. У разі смерті громадянина-засновника СФГ право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення ФГ його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за ФГ, до якого воно перейшло після його створення. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до СФГ не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо СФГ, а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.
З оспорюваного наказу вбачається, що його було видано із посиланням на статті 15-1, 22, 122 ЗК України, які не містять підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою. Підстави припинення права користування земельною ділянкою закріплені ст.141 ЗК України (у редакції Закону від 25.10.2001 року, на момент смерті фізособи), серед яких: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
За таких обставин оспорюваний наказ не може вважатися законним, оскільки діяльність СФГ на момент видачі спірного наказу не припинилася.
Водночас Велика Палата ВС звертає увагу, що задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру, суд першої інстанції мотивув своє рішення тим, що приписи норм права, які визначають зміст права постійного користування, обумовили законні очікування позивача на те, що земельна ділянка, яка була надана у постійне користування з метою створення СФГ та здійснення ним господарської діяльності, буде використовуватися саме для цієї мети увесь час існування СФГ.
З огляду на висновки Великої Палати ВС про наявність у СФГ відповідних правомочностей та юридичних обов`язків щодо використання земельної ділянки його засновника, суд першої інстанції помилково зазначив, що право позивача на безстрокове використання спірної земельної ділянки слід розглядати як законні очікування.
Велика Палата ВС погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання спірного наказу ГУ Держгеокадастру недійсним, проте виходить з інших мотивів, викладених у цій постанові.Натомість висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання наказу недійсним є помилковим.
З огляду на вищевказане, касаційну скаргу СФГ задоволено частково, постанову апеляційного господарського суду скасовано, рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В цій справі існують окремі думки двох судів, не згодних із позицією більшості колегії.
Так, суддя Ситнік О.М. зазначає:
Право постійного користування земельною ділянкою перейшло не до СФГ, а до його засновника фізособи, тому у цій частині позову необхідно було відмовити, а сторонам роз`яснити склад сторін у спірному правовідношенні та порядок захисту порушеного права, який має відбуватися у цивільному судочинстві. З огляду на викладене позовні вимоги слід було задовольнити частково.
Щодо визнання недійсним наказу суддя погоджується с висновками більшості, оскільки вказаний наказ порушив речові права фермерського господарства. Оскільки ГУ Держгеокадарсту вийшло за межі власних повноважень, порушило права засновника СФГ на право постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні цього товариства, а відтак і права СФГ, суди обґрунтовано задовольнили позов у цій частині.
Суддя Пророк В. В. в своїй окремій думці вказує:
Особа, яка є членом ФГ, у разі ліквідації такого ФГ або у випадку припинення членства у такому господарстві може отримати частину майна ФГ, зокрема, і земельну ділянку, на яку ця особа має право постійного користування, та створити нове ФГ або вести ФГ на цій земельній ділянці як фізична особа - підприємець.
Отже, земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування громадянину - засновнику СФГ не переходить до складу земель створеного СФГ назавжди і без права її повернення. Право постійного користування земельною ділянкою, яка після створення СФГ увійшла до складу земель такого господарства, входить до складу спадщини та відповідно до приписів статті 1218 ЦК України успадковується спадкоємцем разом з іншими майновими правами померлого засновника (члена) щодо такого СФГ.
Цивільна юрисдикція. Постанова Великої Палата Верховного Суду у справі 179/1043/16-ц від 23.06.2020 року
Фактичні обставини: спадкоємниця засновника СФГ, яка була членом ФГ, звернулася до суду із позовом про визнання у порядку спадкування прав засновника СФГ та права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення такого господарства.
Суд першої інтанції ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги частково: визнав за позивачкою в порядку спадкування за законом право засновника СФГ в обсязі, визначеному статутом; відмовив у задоволенні іншої частини позову, мотивувавши своє рішення так:
З огляду на приписи ст. 191 ЦК України, ст.ст. 19, 23 Закону України «Про фермерське господарство» є підстави для визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом права засновника СФГ «СПАС», які належали чоловікові позивачки до його смерті.
Земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади. Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.
Голова СФГ «СПАС» не укладав із державою як власником спірної земельної ділянки договір, що передбачав би можливість передання у порядку спадкування права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Тому у задоволенні вимоги про визнання за позивачкою право постійного користування спірною земельною ділянкою необхідно відмовити.
Суд апеляційної інстанції своїм рішенням відмовив у задоволенні апеляційної скарги позивачки на рішення суду першої інстанції у частині відмови цим судом в задоволенні вимоги про визнання за позивачкою у порядку спадкування за законом після смерті засновника права постійного користування спірною земельною ділянкою; залишив без змін рішення суду першої інстанції у вказаній частині, мотивувавши постанову так: з моменту створення СФГ відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до селянського СФГ з дня його державної реєстрації тощо.
Позиція Великої Палати ВС
Право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки. З моменту державної реєстрації СФГ як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. В такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем указаної ділянки після смерті засновника залишається СФГ. Право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення СФГ його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) СФГ. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.
З огляду на вищевказане, касаційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду щодо відмови у задоволенні вимоги про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою змінено в мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови, в інших частинах зазначені судові рішення залишено без змін.
В цій справі також існує окрема думка, знову ж таки судді Ситнік О.М., яка зазначає:
Земельна ділянка для ведення ФГ надається лише і виключно фізичній особі - громадянину, фактично на пільгових, позаконкурентних засадах. При передачі земельної ділянки у постійне користування, строк такого користування не обмежується. З урахуванням такого пільгового набуття права користування земельною ділянкою, специфіки створення та режиму майна ФГ, обсягу прав членів такого господарства можна підсумувати, що зі смертю голови ФГ право на земельну ділянку надану у постійне чи тимчасове користування для ведення ФГ переходить до спадкоємця - члена цього господарства, який бажає продовжувати діяльність ФГ.
Такий висновок є логічним, послідовним і відповідає тим завданням, які держава вирішувала при встановленні такого виду діяльності фізичної особи - громадянина, як ведення ФГ.
Отже, після смерті ОСОБА_2 до ОСОБА_1 перейшло право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства.
При цьому чинний ЗК України не містить норм про набуття права постійного користування земельною ділянкою самим ФГ у зв`язку зі зміною його засновника, оскільки фермерське господарство не набуває усього обсягу прав на земельну ділянку, отриману саме фізичною особою для ведення ФГ.
Якщо б такі права набувало ФГ, то це б суперечило здійсненню прав користувача чи власника земельної ділянки, яким є юридична особа, а не фізичні особи, склад яких як членів ФГ може змінюватися.
За результатами перегляду справи в касаційному порядку Велика Палата ВС мала ухвалити постанову про зміну мотивувальної частини рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог.
Визначення юрисдикції суддів: адміністративна чи ні
Судова практика часто змінюється, зокрема, в частині визначення категорії спорів за їхньою юрисдикцією.
Адміністративна юрисдикція. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/352/16 від 30.01.2020 року
Фактичні обставини: ФОП звернувся до адмінсуду із позовом, у якому просив: визнати протиправними дії РДА щодо відмови у задоволенні його заяви; скасувати рішення засідання комісії РДА про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду на території Молочківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області; зобов`язати РДА повторно розглянути та задовольнити відповідну заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду на території Сільради.
Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАСУ, оскільки цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, посилаючисть на правову позицію ВСУ в постановах від 11.11.2014 року (справа № 21-493а14), від 09.12.2014 року (справа № 21-308а14), від 24.02.2015 року (справа № 21-34а15), від 17.02.2015 року (справа № 21-551а14), роз`яснивши сторонам, що такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Позиція Великої Палати ВС
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб`єкта щодо надання йому у власність земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснює владних управлінських функцій.
Велика Палата ВС не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Системний аналіз норм ЗК України (ст.ст. 17, 116, 122-124, 186-1) дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Велика Палата ВС вважає, що висновок у цій справі, предметом якої є рішення засідання комісії РДА про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду на території Сільради, про те, що відповідач при його винесенні не здійснював владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Окрім того, надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не тягне за собою юридичних наслідків для позивача, а є лише етапом у процесі передачі земельної ділянки в користування, реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою.
За викладених обставин, враховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата ВС вважає, що спір у справі має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, тому постанова апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього суду для продовження апеляційного розгляду.
Ігор Ясько,
керуючий партнер ЮК Winner
Читайте також:
ТОП-5 судових рішень у спорах із ДПС
Кабмін посилив механізм впливу на порушників земельного законодавства
Захистити своє майно від рейдерів уже зараз допоможе ефективний сервіс SMS-Маяк від "ЛІГА:ЗАКОН". Завдяки ньому можна відстежувати зміни статусу об'єкта нерухомості. Отримана інформація дасть змогу своєчасно звернутися до суду з позовною заявою про скасування вчинених реєстраційних дій, а також до правоохоронних органів із заявою про неправомірність таких дій. Ефективно уберегтися від рейдерів також допоможуть сервіси SMS-Маяк Земля та SMS-Маяк Іпотека від "ЛІГА:ЗАКОН", за допомогою яких можна оперативно дізнатися про зміни в реєстрі нерухомості (через SMS-повідомлення, електронним листом або через повідомлення в кабінеті користувача).
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує першу систему аналізу судових рішень із передбаченням вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката протягом підготовки до судових засідань. Детальніше за посиланням
