Головне
25.08.2020 року ВР України прийнято Закон України №822-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким передбачено підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня поточного року на рівні 5 000 гривень на місяць.
Одночасно, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №822-ІХ з метою збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (ЄТС) та мінімальною заробітною платою, що склалося у поточному році, передбачено збільшення видатків на підвищення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС та встановлення його у розмірі 2 225 гривень.
Закон набув чинності з 1 вересня 2020 року.
01.09.2020 року Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики розглянуто проект Закону «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями» (№3761).
Законопроект розроблено з метою стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості України, а також зростання конкурентоспроможності економіки України через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів.
Зокрема, пропонується встановити ряд податкових пільг для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями в рамках виконання спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями». У проекті прописано терміни і умови надання таких пільг.
Важливе
19 серпня 2020 року на засіданні КМУ підтримано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги та інших питань державного боргу».
Пропонується звільнити від сплати ПДВ операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які здійснюються безпосередньо польськими підрядниками та їх представництвами в Україні відповідно до контрактів, укладених для реалізації проектів з розбудови та облаштування підрозділів охорони державного кордону, міжнародних автомобільних пунктів пропуску, проектів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг західного регіону в рамках реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги від 09.09.2015, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги».
Застосування нульової ставки ПДВ матиме тимчасовий характер і діятиме лише на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги від 09.09.2015 року.
Судова практика
17.08.2020 року ВС КАС у справі №820/4106/17 дійшов висновку, що курсова різниця, яка виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
Колегія суддів звернула увагу на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено прощення саме суми основного боргу, але в розмірі, що не перевищує суму курсової різниці. При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов'язання позивача. Тому врахування судами під час прийняття рішень у справі тієї обставини, що Банком було повідомлено позивача про необхідність декларування отриманого ним доходу у вигляді прощеного (анульованого) Банком боргу та про зобов'язання самостійно сплатити податок з такого доходу, є помилковим.
20.08.2020 року у справі №826/17925/15 ВС КАС у своїй постанові зазначив, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Разом із тим, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу. При цьому, суми процентів або пені, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходом, який призводить до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів або пені, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
В постанові від 20.08.2020 року у справі №826/5743/14 ВС КАС вкотре висловив правову позицію щодо застосування норм матеріального права, які регулюють правовідносини у сфері сплати податків, а саме: що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставним.
ВС наголосив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є ,безпідставним.
Підготовлено АО «MARSHALLER GROUP»
Читайте також:
Про податкові перевірки та обшуки, ч.1
Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката. Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum.
