Держава має як позитивний обов'язок захищати життя людини, так і розслідувати вже вчинені злочини. Але якщо перший обмежений обставинами конкретної справи, то другий має абсолютний характер без жодних умовностей.
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Тершана проти Албанії» (заява № 48756/14), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
У 2009 році невідомий нападник облив Дхурату Тершану кислотою. Потерпіла отримала опіки 25 % обличчя та верхньої частини тіла та згодом виїхала до Італії для лікування.
Органи прокуратури Албанії розпочали розслідування за фактом нападу і спочатку підозрювали її колишнього чоловіка. У квартирі останнього було проведено обшук і вилучено ножі. На цій підставі чоловіка заарештували, але згодом відпустили, оскільки зброя виявилася декоративною.
Інші слідчі дії (допити сім'ї потерпілої та чоловіка, вивчення записів камер спостереження, висновки судово-медичної та інших експертиз) не дали належного результату. Розслідування було зупинено в лютому 2010 року, коли не вдалося ні визначити речовину, використану під час нападу, ні встановити особу нападника. Потерпіла подавала запити про хід розслідування, але не отримувала на них відповідей.
Д. Тершана звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 2 (право на життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона, зокрема, скаржилася на те, що органи влади Албанії не вжили заходів для захисту її від нападу і не провели швидке та ефективне розслідування для встановлення особи нападника і його покарання.
Суд у Страсбурзі зазначив, що згідно з Конвенцією обов'язок держави вживати превентивних заходів для захисту особи, життя якої знаходиться в небезпеці, не повинен накладати неможливий або непропорційний тягар на органи влади. Дійсно, Суд не міг уявити, як органи влади Албанії можуть бути відповідальними за нездатність не допустити напад на заявницю.
Органам влади не могло бути відомо про реальний та безпосередній ризик для життя або фізичної недоторканності жінки, оскільки до нападу вона жодного разу не повідомляла органи влади, що знаходиться в небезпеці. Вона вперше поскаржилася на насильство колишнього чоловіка над нею після інциденту з кислотою. Тому не було порушення права на життя у зв'язку з позитивним обов'язком органів влади захищати життя та фізичну недоторканність людини.
Разом із тим у державі має існувати певна процедура ефективного офіційного розслідування, коли існують підстави вважати, що особа отримала небезпечні для життя ушкодження за підозрілих обставин. Таке розслідування повинне бути здатним виявити причину ушкодження та встановити відповідальних осіб з метою їх покарання.
Хоча правоохоронці вжили декілька слідчих заходів, органи влади не змогли встановити речовину, використану для нападу. Також не було отримано жодних хімічних або токсикологічних експертних висновків через відсутність необхідного спеціалізованого обладнання та компетентних експертів.
Такий стан справ у поєднанні з тим, що заявниці не надавалася інформація про хід розслідування, попри запити з її сторони, на думку високих суддів, не міг бути визначений як ефективна реакція органів влади на напад із застосуванням кислоти. Таким чином, мало місце порушення процесуального аспекту статті 2.
ЄСПЛ постановив, що Албанія має виплатити жінці 12 000 євро відшкодування моральної шкоди.
Повна база рішень ЄСПЛ відтепер доступна у системах ЛІГА:ЗАКОН.
60 тис. рішень ЄСПЛ у прив'язці до відповідних статей Конвенції офіційною мовою та в перекладі на будь-яку дату у минулому. Плюс короткі огляди рішень українською та легка навігація від рішень ЄСПЛ до відповідних статей Конвенції та навпаки.
Деталі за посиланням
Читайте також:
Спецконфіскація порушила гарантії захисту права власності: ЄСПЛ
Неробство принижує гідність ув'язненого: ЄСПЛ
Неможливість отримати процесуальний статус потерпілого ЄСПЛ оцінив у 12 тис. євро
