Суть справи: позивачка просила суд, зокрема, стягнути з роботодавця середній заробіток за вимушений прогул через невчасне повернення трудової книжки та середній заробіток за час затримки виплати належних при звільненні сум.
Місцевий суд задовольнив позов частково, стягнув із роботодавця на користь позивачки суму середнього заробітку за затримку трудової книжки, у решті позовних вимог відмовив.
Читайте також: Правова позиція ВС щодо встановлення факту наявності трудового стажу
В цілому погодившись із таким рішенням, апеляційний суд збільшив суму коштів, що підлягають стягненню з відповідача за несвоєчасну видачу трудової книжки.
Колегія суддів Цивільного суду ВС змінила рішення попередніх судів, збільшивши період, за який потрібно стягувати середній заробіток.
Відповідну постанову у справі № 686/20491/18 ВС прийняв 05.08.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут. В окремому розділі системи ви зможете ознайомитись із усіма правовими правовими позиціями ВС.
Дізнайтесь більше про комплексне рішення для всієї компанії від ЛІГА:ЗАКОН зі знижкою 50% за посиланням.
Аналіз ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 116 КЗпП дає підстави для висновку, що обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значущі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 цього Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Отже, положеннями статей 117, 235 КЗпП України передбачена відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Однак за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за ст. 117 КЗпП України, так і за ст. 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.
При цьому заслуговують на увагу доводи касаційної скарги в частині періоду стягнення середнього заробітку з урахуванням того, що трудову книжку позивачка отримала 30 травня 2018 року, а 5 червня 2018 року їй виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки. Період, за який слід стягнути середній заробіток, становить з 26 лютого до 5 червня 2018 року включно, тобто 67 днів, а не 62 дні, як зазначили суди.
За матеріалами на сайті ВС.
Читайте також:
Верховний Суд роз'яснив порядок звільнення працівника у зв'язку зі скороченням штату
Верховний Суд визначив, коли роботодавець не може відсторонити працівника від роботи
Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката. Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum.
