Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Процедура розлучення з іноземцем в Україні

Реклама

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 Сімейного кодексу України).

Підстави та способи припинення шлюбу в України регулюються Сімейним кодексом України. Розірвання шлюбу можливе органами РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей, у всіх інших випадках розірвання шлюбу відбувається за рішенням суду.

Однак, якщо один з подружжя є громадянином іншої держави чи особою без громадянства, при припиненні шлюбу слід керуватися не тільки сімейним та цивільно- процесуальним законодавством України, але й міжнародним приватним правом.

Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

А правові наслідки шлюбу визначаються:

- спільним особистим законом подружжя (у міжнародному праві особистим законом особи вважається право держави, громадянином якої вона є, якщо обидва із подружжя українці, то застосовується українське законодавство);

- правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі (якщо спільний особистий закон подружжя відсутній, тобто обидва із подружжя є громадянами різних держав, то можна застосовувати правило останнього спільного місця проживання, якщо вони проживають в третій країні на законних підставах);

- правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином (застосовується у разі відсутності у подружжя останнього спільного місця проживання).

Відповідно, іноземці та громадяни України, які уклали шлюб з іноземцем можуть розірвати шлюб на території України та за законодавством України.

Перш за все, для того, аби вибрати право держави, яке буде застосовуватись у конкретному випадку, слід звернути увагу на те, на території якої держави був зареєстрований шлюб.

У разі укладення шлюбу з іноземцем в Україні, при розлученні будуть застосовуються норми Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо на момент розлучення, обидва подружжя проживають в Україні, навіть якщо один з них є іноземним громадянином, то процедура розлучення буде аналогічною процедурі розлучення з громадянами України.

Отже, розірвати шлюб з іноземцем, якщо шлюб був укладений на території України можна двома способами:

1) органах РАЦС;

2) в судовому порядку.

Порядок розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану врегульовано статтями 106 та 107 Сімейного кодексу України.

Так подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану, за місцем проживання (прописки) одного з них, заяву встановленої форми про розірвання шлюбу. При собі слід мати свідоцтво про укладення шлюбу, паспорт або посвідку на проживання в Україні.

Відсутність через поважну причину одного з подружжя при подачі заяви на розлучення не є проблемою, оскільки відповідно до ч. 1 статті 106 Сімейного кодексу другий з подружжя може подати заяву від його імені. Для цього відсутній людині необхідно самостійно заповнити свою частину заяви про реєстрацію розірвання шлюбу та завірити її у нотаріуса та передати іншому з подружжя (у разі, якщо один з подружжя не перебуває в Україні, в такому разі документ пересилається іноземцю, який переводить його на мову тієї країни представником, якої він є, а за тим заповнює свою частину. Далі заява завіряється у нотаріуса і при необхідності легалізується, отримавши назад документ, українська сторона перекладає його назад і також завіряє у нотаріуса). Заява подається в РАЦС разом з усіма необхідними документами, після чого призначається дата реєстрації розлучення з іноземцем. Для того щоб не приїжджати на розірвання шлюбу, можна висловити свою згоду на проведення процедури без участі одного з подружжя (цей документ проходить такий же процес посвідчення, як і заява на розлучення). За таких обставин, розлучення відбувається без присутності чоловіка або жінки.

У цьому випадку реєстрація розірвання шлюбу і видача подружжю відповідного свідоцтва про розірвання шлюбу провадиться після закінчення одного місяця з дня подачі подружжям заяви. Отже, подружжю, яке подало заяву про розірвання шлюбу, необхідно пам'ятати, що навіть якщо вони не з'являться для реєстрації розірвання шлюбу, постанову про розірвання шлюбу буде винесено, а з моменту винесення постанови шлюб вважається припиненим.

Процедура розлучення у РАЦСі є мало витратною і загальна сума платежу, як правило, не перевищує розміру адміністративного збору. Відповідно до Декрету Кабміну «Про державне мито», у разі реєстрації розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має дітей, сплачується держмито в розмірі 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак, в ціну шлюборозлучного процесу можуть включатися додаткові платні послуги РАЦСу (Постанова КМУ № 1168 від 22.12.2010 року)

Проте, якщо у подружжя є неповнолітні діти, або ж якщо відсутня згода другого з подружжя, то розірвати шлюб при наявності спільних дітей з іноземцем, або відсутності його згоди на розірвання шлюбу можна лише другим способом, тобто у судовому порядку.

Шлюб може бути розірвано за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України та за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до норм ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

За приписами Цивільного процесуального кодексу України, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей розглядаються у порядку окремого провадження. Що це означає? Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з'ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Що робити якщо чоловік або дружина проти розлучення? У цьому випадку, для розлучення без згоди дружини (чоловіка) слід керуватися положення частини 1 статті 110 Сімейного кодексу, якою передбачена можливість розірвання шлюбних відносин з ініціативи одного з подружжя. Для цього необхідно звернутися до суду з позовною заявою про розлучення. Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем проживання відповідача, крім випадків, які передбачені в ст. ст. 28, 29 Цивільного процесуального кодексу України.

Які документи потрібні для розлучення через суд?

- позовна заява про розлучення (два примірники);

- оригінал свідоцтва про шлюб;

- копія свідоцтва про народження дитини;

- копія паспорту позивача;

- квитанція про оплату судового збору;

- всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Судовий збір за подання заяви про розірвання шлюб складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у 2020 році це становить 840,80 грн.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (стаття 115 Сімейного кодексу України).

Що робити у разі розлучення, між громадянином України та іноземцем, що проживає в іншій країні або місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме? Адже, позовна заява про розірвання шлюбу за загальним правилом подається за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача. В даному випадку процедура розлучення буде мати свої специфічні особливості.

1. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

2. Відповідно до ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, якщо Відповідач на момент розірвання шлюбу проживає за межами України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

3. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Крім того, розлучення за українським законодавством можливе у разі:

- розлучення громадянина України з іноземним громадянином (іноземцем), якщо обидва проживають в іншій країні;

- розлучення громадян України, обидва з яких проживають за кордоном (в одній або в різних країнах). Згідно ст. 29 Цивільного процесуального кодексу України: «Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово»;

- розлучення іноземних громадян, які проживають в Україні.

Розлучення в Україні може бути привабливим для іноземців з фінансової точки зору. Оскільки, по-перше: рішення про розірвання шлюбу можна отримати окремо від рішення інших питань: опіка над дітьми, аліменти та поділ майна подружжя. По-друге: в Україні процес розлучення зазвичай відбувається скоріше та простіше, ніж в багатьох інших країнах. Так, згідно ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Стаття 112 Сімейного кодексу України закріпляє, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, отже не потрібно доводити якихось особливих причин для розлучення (наприклад, як то подружня зрада чи невиконання зобов'язань за шлюбним контрактом), а достатньо бажання одного з подружжя розлучитися.

Смітюх Ірина, адвокат Адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери»

Читайте також: Аліменти під час карантину: платити чи ні?

Захист інтересів клієнта в суді потребує глибинного аналізу законодавчого поля та правових прецедентів. Для полегшення діяльності адвоката ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360: АДВОКАТ - комплексне рішення, яке об'єднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката. Отримайте доступ до повної бази НПА зі зворотними посиланнями на пов'язані документи, 85 млн судових рішень із правовими позиціями Верховного Суду, інформації про 6,5 млн компаній і підприємців із відображенням бізнес-зв'язків. Замовляйте у травні зі знижкою 30 %.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини