Суть справи: апеляційний суд залишив скаргу підприємства без руху, вказавши, що вона була подана з пропуском встановленого строку. Відповідна ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу підприємства, однак поштовий конверт із вказаним відправленням повернутий відділенням поштового зв'язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Після цього апеляційний суд постановив ухвалу про те, що у встановлений судом строк не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і повернув скаргу. Підприємство оскаржило цю ухвалу.
В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, згідно з якою сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також апеляційний суд наголосив на тому, що апелянт не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Читайте також: Верховний Суд роз'яснив умови самопредставництва юросіб
Однак колегія суддів Господарського суду ВС вказала на неправильність такого трактування.
Верховний Суд вказав на правову позицію, наведену у постановах Великої Палати ВС від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, згідно з якою приписи ГПК не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Колегія суддів зазначила, що при вирішенні тотожних спорів судам потрібно враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Відповідну постанову по справі № 922/4508/16 ВС прийняв 12.12.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Вам також буде цікаво:
Верховний Суд роз'яснив, як правильно перетинати пішохідний перехід
Службове авто не підлягає обов'язковому технічному огляду
Суд може звернути стягнення і на незареєстроване майно боржника: ВС
Прошиті та пронумеровані копії документів можна завіряти на останньому аркуші: ВС
