Суть справи: водій оскаржив постанову інспектора поліції за ч. 1 ст. 122 КупАП. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, не зменшив швидкості і не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, оскільки міг створити небезпеку для руху пішохода. Крім того, позивач зазначив, що рухався в щільному потоці автомобілів і міг створити аварійну ситуацію.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову.
Однак апеляційний суд не погодився із таким рішенням і задовольнив позовні вимоги, скасувавши постанову інспектора.
Колегія суддів Адміністративного суду ВС погодилась із позицією суду першої інстанції.
ВС роз'яснив, що вимога пункту 18.1 ПДР передбачає:
- на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід;
- водій транспортного засобу зобов'язаний своїм маневром показати пішоходу, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість або зовсім зупинитися;
- забороняється об'їжджати пішохода, який перебуває на пішохідному переході, незалежно від відстані між ним і автівкою, а також збільшувати швидкість з метою "проскочити" перед пішоходом, який вже ступив на "зебру";
- водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході. Той може зупинитися, побігти або уповільнити хід. Водій має спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і ТЗ можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.
Відповідну постанову по справі № 751/4821/17 ВС прийняв 04.12.2019. Повний текст постанови доступний в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.
Читайте також: В Україні запрацював сервіс доставки куплених на торгах автомобілів
