Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Велика Палата вирішила, як рахувати позовну давність при віндікації

Реклама

Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему, яка стосується визначення початку перебігу позовної давності у правовідносинах щодо витребування майна від добросовісного набувача.

Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Так, передаючи справу на розгляд Великої Палати, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про необхідність вирішення питання щодо застосування судами положень статей 256, 261 ЦК при визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах, що регулюються ст. 388 ЦК, а саме з моменту, коли особа довідалася/або могла довідатися про момент порушення її права, тобто з вибуття майна із власності або користування чи з моменту набуття майна особою, у якої це майно перебуває на час подачі позову.

За результатами розгляду справи Велика Палата дійшла висновку, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника. При цьому Суд зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).

Зручно ознайомитися з історією цієї та інших справ можна у VERDICRUM.

ЮРЛІГА вже писала, що Велика Палата розгляне цього тижня: пеня, строки, оренда землі, виплати суддям, доктрина venire contra factum proprium

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини