Оприлюднення імені учасника кримінального провадження до постановлення вироку щодо нього є протизаконним. Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 31 жовтня 2019 року № 760/20787/18.
З рішеннями Верховного Суду можна ознайомитися у VERDICTUM.
Позивач просив суд зобов'язати НАБУ видалити з офіційного сайту бюро та заборонити публікувати інформацію про кримінальні провадження із зазначенням його імені без вироку суду.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення тим, що позивач є публічною особою (народнипй депутат, голова комітету ВР). Спірна стаття містить відомості, які становлять предмет значного суспільного інтересу.
Апеляційний суд частково задовольнив позов і зобов'язав НАБУ видалити спірну статтю з сайту. Суд зазначив, що з урахуванням відсутності обвинувального вироку стосовно позивача НАБУ порушило його немайнове право на використання свого імені.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу НАБУ без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін з огляду на таке.
Ч. 4 ст. 296 ЦК передбачено, що ім'я особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідач у касаційній скарзі послався на ст. 29 Закону «Про інформацію», якою передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Колегія суддів зазначила, що наявність суспільного інтересу не виключає необхідності дотримання положення ч. 4 ст. 296 ЦК, адже цивільним законодавством встановлено заборону не на поширення інформації про кримінальні провадження, яка може бути предметом суспільного інтересу, а саме на використання імені обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї при поширенні цієї інформації. До того ж ч. 7 ст. 296 ЦК передбачає можливість використання початкової літери прізвища особи у ЗМІ, літературних творах, і це не є порушенням її права.
Крім того, з огляду на положення ст. 32 Конституції необхідно розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) та справи про захист інших особистих немайнових прав, зокрема перелічених у ст. 270 ЦК, порушених у зв'язку з поширенням про особу інформації, недоторканність якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо така інформація відповідає дійсності та не порочить гідності, честі чи ділової репутації.
